Главная Життя Хто заплатить за проїзд: обновити вагони УЗ заважають громадяни з пільгами?

Хто заплатить за проїзд: обновити вагони УЗ заважають громадяни з пільгами?

by Cветлана

Відсутність своєчасного оновлення рухомого складу та забиті вщерть вагони електричок – в «Укрзалізниці» звітують про збитки, а жителі околиць Києва, які користуються приміським транспортом, шукають альтернативні способи добратися на роботу у столицю. Перевізник заявляє – значної кількості коштів бракує через перевезення пільгових категорій населення. Гроші за них очікують отримати від місцевих громад. Проте фінансування катма. Хто заплатить за пільговиків у приміському сполученні роками сваряться місцеві керманичі та «Укрзалізниця».

Щоб не тиснутись – шукають маршруток.

Жителька Боярки Анастасія впродовж майже 10-ти років щодня їздила до столиці та назад приміськими електричками. Каже, були часи, коли купувала «проїзний» на електропоїзд та користувалась ним увесь місяць. Таким чином, вдавалося зекономити. Перевагою такого сполучення називає можливість чітко знати, о котрій відправляється поїзд та коли прибудеш у місце призначення. Останнім часом від проїзду за графіком відмовилась.

«Зранку в такий вагон забиваються як оселедці. Часом можна потрапити на досить гарну електричку підвищеної комфортності, яка має довше сполучення. Але як на щодень – неприємно їхати в такому вагоні. Їжджу маршрутками. Вони хоч застрягають у заторах, але все одно зручніші», – каже жителька передмістя.

В «Укрзалізниці» рахують збитки та кивають на пільговиків. Мовляв, пасажири їздять безкоштовно, тому на ремонти грошей бракує.
«У 2020 році по АТ «Укрзалізниця» перевезено окремих пільгових категорій громадян на суму 285 млн 268,4 тис грн, компенсовано 79 млн 880,9 тис грн, або 28,0 % від суми наданих послуг, заборгованість склала 205 млн 387,5 тис грн», – повідомляють в УЗ та звітують про перевезення пільговиків на Київщині. Мовляв, сплачують або дуже малу частину від реальної вартості перевезення або не віддають кошти зовсім.

У місцевих адміністраціях від боргів відмовляються
Не повертають гроші – бо не витрачали. Відповідає міський голова Фастова Михайло Нетяжук. За даними УЗ пільгові пасажири з його громади наїздили у 2020 році у приміському сполученні на 5146,2 тис грн.
«Враховуючи зручне залізничне сполучення та великі обсяги транзитних перевезень, що прямують у напрямку ст. Козятин, ст. Миронівка, ст. Київ-ПАС та ст. Житомир, послугами користується значна кількість пільгових категорій населення, при чому, це не лише мешканці Фастівської територіальної громади, а й жителі інших населених пунктів Київської області», – повідомив Нетяжук.
Міський голова Фастова зазначив, що згідно рішень судів його громаді нарахували боргу з 2011 року на 39 млн 897 тис грн.
«Компенсації не отримано, але разом з тим сплачено 1 млн грн, за рішенням суду (частина боргу за минулі роки», – звітують в «Укрзалізниці».

Судова тяганина між УЗ та міською радою Фастова триває.
«В межах своєї компетенції та з метою вирішення питання погашення даної заборгованості, виконавчий комітет Фастівської міської ради неодноразово звертався до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, та до Департаменту фінансів Київської ОДА, але на сучасному етапі дане питання залишається невирішеним», – розповів Нетяжук.
Шляхом вирішення проблеми він назвав монетизацію пільг на рівні держави та нагадав про «Закон про залізничний транспорт», який не вимагає, щоб місцеві громади ставати боржниками перевізника.
До того ж документу традиційно відсилають і у КМДА. За даними УЗ столична адміністрація не виплатила за перевезення окремих пільгових категорій громадян у приміському сполученні на суму 29 млн 469,2 тис грн, компенсації.

«Виникає питання, чому місцеві бюджети повинні компенсовувати. Це ж не обов’язок місцевих бюджетів здійснювати компенсаційні виплати «Укрзалізниці», яка на 100% є державною власністю. На сьогодні держава не вважає за доцільне компенсовувати щось «Укрзалізниці», не передбачають у державному бюджеті кошти на пільгове перевезення. Коли сама ж держава зобов’язала «Укрзалізницю» перевозити громадян», – розповів заступник директора Департаменту соціальної політики КМДА Максим Бученко.

У Департаменті фінансів КМДА додають, що держава на їх думку з 2016 року не дбає про пільгові категорії населення.
«Однією з функцій держави є забезпечення соціального захисту осіб, які цього потребують. Відповідно до Конституції України основи соціального захисту визначаються виключно законами України. На реалізацію соціальної функції Верховною Радою прийнято низку законів, якими встановлені певні преференції або пільги окремим категоріям громадян, в тому числі і пільги з безоплатного проїзду. Відсутність компенсаційних виплат призводить перевізників до збитків. До 2016 року видатки на надання пільг з безоплатного проїзду відшкодовувалися державою. З 2016 року така субвенція місцевим бюджетам не планується», – сказав директор Департаменту фінансів КМДА Володимир Репік.

Не отримав перевізник 1,5 млн грн від м. Вишневого та 1,6 млн грн від м. Боярки. По місту Васильків нарахували суму боргу за рік на 1,9 млн грн, з яких компенсували 100 тис грн (5,3%) від суми.
У місті Василькові пояснили, що віддали лише ті кошти, які на їхню думку затратили їхні жителі.
«За інформацією управління соціального захисту населення Васильківської міської ради, з 2016 року кошти на перевезення залізничним транспортом у держбюджеті не передбачені, у зв’язку з цим було розроблено міську комплексну програму «Турбота», до завдань якої увійшло відшкодування витрат на пільгове перевезення. У 2018 році з міського бюджету було виплачено 100 тис. грн, у 2019 році – 100 тис грн, у 2020 році – 100 тис грн.», – повідомила міський голова Наталія Баласинович. Та додала, що кошти відшкодовували відповідно до Єдиного державного автоматизованого реєстру перевезення громадян виключно свого міста. І виходячи з цього вважають, що боргів у міської ради Василькова перед УЗ немає.

Натомість у Боярці запевнили, що у 2020 році гроші на пільгове перевезення вже й були не проти перерахувати, однак почалась пандемія, тому переадресували на боротьбу з COVID-19.
«Боярською міською радою в бюджеті 2020 року кошти передбачалися, але були перерозподілені на потреби громади у зв’язку з початком пандемії (COVID-19) та необхідністю забезпечення бюджетних закладів громади засобами захисту, а в бюджеті на 2021 рік передбачено 2,6 млн грн на компенсацію за перевезення пільгових категорій громадян на приміських електропоїздах. Компенсація відбувається на підставі поданої інформації від регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ УЗ», – повідомив в.о. міського голови Боярки Валерій Шульга.

Загалом, за даними УЗ по Київській області перевезено пільгових громадян на 32 млн 195,1  тис. грн, компенсовано 7 млн 204 тис. грн (22,4%). Заборгованість склала 24 991,1 тис грн.
Пільгові категорії населення, які мають право на безкоштовний проїзд залізницею у приміському сполученні по всій території України: особи з інвалідністю внаслідок війни та особи, які їх супроводять, учасники бойових дій, батьки військовослужбовців, які загинули під час служби, особи з інвалідністю, ліквідатори аварії на ЧАЕС та особи, які постраждали внаслідок аварії, діти-сироти та діти з багатодітних сімей, пенсіонери за віком, ветерани внутрішніх справ та військової служби.

Що не так з законодавством, що не спонукає платити за пільгові перевезення?

АТ «Укрзалізниця» посилається на два законодавчі акти, які передбачають відшкодування громадами вартості проїзду їхніх мешканців. Це ЗУ «Про залізничний транспорт», до якого відсилають місцеві керманичі та Бюджетний кодекс.
«Відповідно до підпункту «ґ» пункту 3 ст. 91 Бюджетного кодексу України передбачено, що до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать видатки на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян», – повідомляють в АТ «Укрзалізниця».

Натомість у ст. 9 ЗУ «Про залізничний транспорт» вказано, що «для захисту інтересів окремих категорій громадян на пасажирських перевезеннях, у тому числі приміських, можуть передбачатися пільгові тарифи. Збитки… відшкодовуються за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг».
У відповідь на останнє, представники місцевої влади апелюють, що відшкодовувати має той, хто приймав про це рішення – отже з державного бюджету.

З тим, що формулювання у законодавстві не чіткі, погоджуються і в «Укрзалізниці»:
«Деякі місцеві органи влади у відмовах стосовно укладання договорів посилаються на статтю 142 Конституції України, де визначено, що держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування. Витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою», – зазначають в УЗ.

Простими словами: громади можуть та мають право з місцевих бюджетів профінансувати проїзд пільгових категорій населення. Зрештою, так могла б виглядати турбота за своїх мешканців, коштом платників податків. Така логіка має сенс і в умовах реалізації реформи децентралізації. З іншого боку – оскільки закон передбачає, що сплачує той, хто пільги ініціював, то громада мала б право і сама вирішувати, яку кількість громадян-пільговиків готова профінансувати. Звести толк у цій колізії можливо єдиним шляхом – діалогу між органами влади на усіх рівнях та АТ «Укрзалізниці».

Налагодження системи варто починати з нових принципів роботи – експертна думка

Механізм не працює, бо не створено прозорі умови, які забезпечили монетизацію пільг та визначали, до якої громади належить кожен із пасажирів. Про це нагадує генеральний директор Центру транспортних стратегій Сергій Вовк. Він називає 5 принципів, які врятують систему, що загальмувала багато років тому.

Створити систему обліку пасажирів
Нині пасажир пільгової категорії заходить до вагону без квитка, показує контролю документ, що посвідчує право на отримання пільги та їде в потрібному напрямку. Всі пасажири повинні мати квиток. Або вже оплачений, або пільговий. І за наявності таких документів отримувати доступ до електричок а інших послуг УЗ. Тоді можна буде чітко визначити, скільки пасажирів користуються послугами з конкретної громади. Бо зараз ОТГ, коли бачать цифри від УЗ, кажуть, що у них немає такого пасажиропотоку, і більшість пільговиків їхали транзитом

Сформувати регіональні приміські залізничні компанії в УЗ

Ці структури мають працювати над створенням систем обліку пасажирів, забезпеченням їх квитками, роботою зі зверненнями громадян та відповіддю на транспортні потреби.
Навести лад у поверненні грошей за проїзд пільгових категорій, які підпорядковані міністерствам та відомствам
Проїзд у нас компенсують не лише громади. Але і центральні органи виконавчої влади, як Міносвіти тощо. Але і там ситуація теж не краща.

Чітко описати пасажиропотік
Має бути зрозуміло, куди та як часто їздить пасажир. Скільки таких пасажирів, і у яких напрямків вони потребують сполучення. Скільки з усіх пасажирів є транзитними, а скільки рухаються переважно за сталим трафіком.

Визначити правила гри
Місцева громада має виступати замовником перевезень для залізниці. А залізниця виступати перевізником. Коли ця система запрацює, ми зможемо говорити, що зрозуміле джерело покриття залізниці між тими коштами, які отримує від продажу квитків, і тими витратами, які вона несе.
«В цілому система така сама, як у Європі – бо там місцеві землі, у тій самій Німеччині дотують пасажирські перевезення в рамках конкретних міст. Але щоб ця система запрацювала, потрібно розуміти, яким чином і чому пасажир рухається на правах пільги. Зараз біля 40% пасажирів лише є облікованими – вони мають квиток або посвідчують документ, який надає їм пільги. А інші біля 60% – або зайці, або віртуальні пасажири, яких порахували, але не факт вони їхали чи не їхали. Коли існує заборгованість, яка наростає – це істотний корупційний ризик, як для державних, так і для муніципальних фінансів. Проблеми виникають і з обслуговуванням, і з графіком руху. У певні години пік пасажири змушені штурмувати електрички, а потім вдень вони їздять напівпусті. Це теж типова ситуація», – пояснив Сергій Вовк.

Підготувала Оксана Тупальська

related posts

Leave a Comment