Главная Життя “Хрущовкам” – нове життя: як у столиці планують модернізувати застаріле житло

“Хрущовкам” – нове життя: як у столиці планують модернізувати застаріле житло

by Cветлана

У Києві налічується майже 5 400 застарілих будинків загальною площею 12 мільйонів квадратних метрів, більшість з яких – саме “хрущовки”. Ними забудовано півтори тисячі гектарів столиці. А проживає в таких помешканнях – більше 560 000 киян. Термін “придатності” таких будівель закінчується – вони наближаються до “зношеності” та не відповідають протипожежним і санітарним нормам.

Генеральним планом Києва пропонується майже 3 мільйони квадратів “старої” житлової площі знести. Натомість збудувати 8 мільйонів квадратних метрів нового житла.

АЛЕ: столиця знає поки лише 1 такий приклад – у Деснянському районі столиці, на вулиці Мілютенка, 23а. Київрада ухвалила рішення про виділення земельної ділянки для мешканців гуртожитку під будівництво трисекційного 25-поверхового будинок на 390 квартир – на розі вулиць Шолом-Алейхема та Мілютенка.

Мілютенка, 23а

Але й історія цього будинку непроста! У народі його назвали будинком-вбивцею. Три сотні мешканців з десяток років повільно вбивали 50 видів грибків. Принаймні, так вони стверджували, не раз пікетуючи Київраду. Доки київська влада не знайшла компроміс і щодо території, і щодо умов переселення.

мер оглядає пошкоджені грибком стіни на Мілютенка, 23а
пошкоджені грибком стіни на Мілютенка, 23а

Першу хвилю реконструкції столична влада планує провести за такими адресами: квартали на Маршала Гречка, Стеценка, Воскресенській, Перова, Алішера Навої, Попудренка, Гната Хоткевича, Мініна, Червоноткацькій, Лісовому проспекті, вулиці Шолом Алейхема, Сімферопольській, Ялтинській, Новодарницькій, Це 5-поверхові будинки, зведені ще в 1950-1960 роках. На їхню реконструкцію “виділили” 19 років. То ж, до 2041 року тут мають стояти сучасні будинки.

Найбільше «хрущовок» – у Солом’янському районі – аж 720. Ще 611 – у Шевченківському, 471 – у Дніпровському. Приблизно по 300 – у Голосіївському, Печерському, Подільскому і Святошинському. 171 – у Дарницькому. Менше 100 – у Оболонському і Деснянському.

Солом’янський район Києва

Комплексну програму реконструкції старого житлового фонду на розгляд Київради буде представлено цього року. Поки її проведення визначають 2 документи.

Генеральний план розбудови міста.

Аби задовольнити попит на житло планується побудувати більше 28 мільйонів квадратних метрів нового житла, тобто більше 1 200 багатоповерхівок по два під’їзди у кожній. Згідно з Генпланом, нові будинки планують зводити на місцях старих хрущовок, а також на місцях промислових і складських зон.

Закон України «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду» від 2006 року та з внесеними змінами 2012 року.

Стаття 12. Порядок компенсації власникам майна, відчуженого під час комплексної реконструкції кварталів застарілого житлового фонду.

Реалізація інвестиційних проектів комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду здійснюється за умови попереднього і повного відшкодування вартості власникам жилих приміщень втрат шляхом надання за їх згодою іншого житла або грошової компенсації.

У разі знесення житлових будинків в межах території комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду відселення власників (наймачів) жилих приміщень у маневрений житловий фонд не допускається.

Як це можна зробити?

Ревіталізацію старого житла можна провести двома шляхами – розповів начальник «Інституту Генерального плану м. Києва» Сергій Броневицький.

Відремонтувавши старе житло – утепливши будинок, замінивши старі комунікації та надбудувавши 1-2 поверхи. Така практика була притаманна Німеччині, але там будинки, в більшості, належали муніципалітету. У киян помешкання – приватизовані”.

Німеччина, реконструйований будинок

Досвід Німеччини. Кольорові та комфортні будинки замість обшарпаних “хрущовок” – так ревіталізували житло часів соціалізму у ФРН та інших європейських країнах.

У Німеччині реконструкцію будинків розпочали у 1989 році і продовжили це робити до 2000 року. За розрахунками, такий шлях був на 30% дешевшим за знесення – вартість робіт у будинку з розрахунку на одну квартиру у середньому складала 20 тисяч євро. Ці кошти виділялися з бюджету, залучалися гроші й самих мешканців.

Проте зараз в німецьких містах переважно займаються поквартальною реновацією. Оскільки термін їхнього “життя” був перевищений удвічі (замість 25-30 років стало 50-60). Технічний стан будинків погіршився просто через старіння, тому вирішили, що модернізувати це житло немає сенсу – краще звести нове, аніж вливати гроші в те, що за 10-15 років зруйнується остаточно.

Відремонтувати київський житловий фонд може допомогти міська програма «70/30 Капітальний ремонт», за якою відремонтувати житло можна за рахунок частини коштів з міської казни.

Це міська програма співфінансування капітальних ремонтів спільного майна у багатоквартирних будинках Києва. Вона передбачає реконструкцію, реставрацію, капремонт та технічне переоснащення для будинків, які експлуатуються більше 10 років. Фінансова суть програми полягає в тому, що співвласники вкладають лише частину вартості робіт, решта — за кошти бюджету міста.

Співвласники багатоквартирних будинків, незалежно від того, чи створені в них ОСББ або ЖБК, мають можливість відремонтувати або здійснити технічне переоснащення спільного майна у власних багатоквартирних будинках на умовах співфінансування. Як запевняє київська влада: система співфінансування гнучка.

Зокрема частка співвласників за видами робіт така:

  • проведення капітальних ремонтів, технічне переоснащення ліфтів та ліфтового обладнання – 5%;
  • капітальний ремонт покрівлі – 10 %;
  • заміна огороджувальних конструкцій (вхідні групи, вікна в місцях загального користування тощо) – 30 %;
  • реконструкція, капітальний ремонт, технічне переоснащення інженерних мереж (у тому числі насосні) – 15 %;
  • утеплення фасаду – 30 % (за наявності погодного регулювання, у тому числі ІТП);
  • реконструкція, капітальний ремонт, технічне переоснащення інженерних мереж (у тому числі ІТП) – 30 %;
  • інші роботи спільного майна багатоквартирного будинку – 30 %.

Другий шлях ревіталізації – так званий “хвильовий метод”, – розповів Броневицький. Він найбільше підійде для Києва:

“Коли інвестор будує будинок за власний кошт, люди переселяються в нові квартири і лише після цього відбувається знесення старого будинку. Якщо будуть незгодні – щодо них застосовуватися судові процедури, як це відбувається у всьому світі”.

У чому проблема?

Внесення змін до закону. Доки не буде ухвалено документ, який дозволить зносити старий будинок та виселяти мешканців з будинку за наявності 75% згодних на це від усієї кількості мешканців, – ця процедура не стартуватиме (наразі ця цифра складає 100%). Розповів Сергій Броневицький.

Закон запропонований Міністерством регіонального розвитку – у січні він пройшов громадське обговорення.

https://www.minregion.gov.ua/base-law/grom-convers/informatsiyni-povidomlennya-pro-provedennya-publichnogo-gromadskogo-obgovorennya-grom-convers/rozpochato-gromadske-obgovorennya-proektu-zakonu-ukrayini-pro-vnesennya-zmin-do-zakonu-ukrayini-pro-kompleksnu-renovatsiyu-kvartaliv-mikrorayoniv-zastarilogo-zhitlovogo-fondu/

Чинний закон також передбачає, що у новозбудованих будинках люди мають отримувати квартири у 1,5 рази більші за площею від попередніх. Тож якщо мешканець мав у власності 40 квадратних метрів, то після переселення він повинен отримати не менше 60 «квадратів». Зміни, що їх планують внести до законодавства, передбачають, що коефіцієнт компенсації власникам застарілого житла визначатиме місцева влада.

Економічна складова: інвестору вигідніше освоювати вільні ділянки, аніж проводити паперову тяганину та домовлятися з мешканцями. І якщо в центральних частинах міста це виправдано, то у віддалених районах – ні.

Чому мешканці не хочуть?

Елементарна недовіра – люди бояться залишитися і без старої квартири, і без нової. До того ж, наприклад, пенсіонери звикли до свого мікрорайону – до магазинів, лікарень та інших соціальних установ. Тут проживають їхні друзі та добре вже знайомі сусіди. Їх буде важко переконати переїхать, навіть перед перспективою отримати нові сучасні квартири. Також повинен бути абсолютно прозорий механізм фінансування реновації та відповідальності забудовника.

Підготувала Світлана Мрійко

related posts

Leave a Comment