Temperature icon

+26, сонячно

Затори: 1

dollar

27,19

euro

32,03

btc

$32 401,80

Новини

Антикорупційна стратегія Києва

30 Червень 2021, Cветлана

Антикорупційна стратегія Києва

Ювелірна справа! Столичні депутати взялися за самокритику. Вони мають визначити, де в діяльності Київської міської державної адміністрації та Київської міської ради найбільш присутні корупційні ризики. Діагностувавши ж “болючі” місця, повинні виписати рецепт для “одужання” київських органів влади. Зробити це депутатів змушує і закон – про це повідомив секретар Київради Володимир Бондаренко:

«У зв’язку із закінченням терміну дії Антикорупційної програми Київської міської̈ ради на 2019-2020 роки, виникла необхідність у прийнятті програми на новий строк. Звіт за результатами проведення оцінки корупційних ризиків є невід’ємною частиною антикорупційної програми та міститиме інформацію про ідентифіковані корупційні ризики, їхню оцінку та заходи з їхнього усунення. Також у документі будуть визначені відповідальні виконавці програми».

Напрацювати ж нову – Антикорупційну програму Київської міської ради на 2021-2025 роки – має спеціально створена для цього Комісія з проведення оцінки корупційних ризиків. Протягом трьох місяців депутати проаналізують стан речей у столичному господарстві та підведуть риску, окресливши всі ризики та методи боротьби в антикорупційній програмі. Її написання планують завершити до кінця року – про це в ексклюзивному інтерв’ю kiev24.com розповів депутат Київради від фракції “Слуга народу” та представник новоствореної комісії Микола Конопелько:

“Попередньо проголосували за те, аби створити її до кінця цього року. Хотілося б, звісно, аби це трапилося, як можна швидше. Поки мені важко щось конкретно сказати, що саме увійде до цієї програми, оскільки робота над нею тільки розпочалася. Але поки жодних ризиків в тому, що робота буде затягуватися, я не бачу. Уже відбулося перше засідання Комісія з проведення оцінки корупційних ризиків. Ми обрали її склад – до неї увійшли депутати від кожної фракції, також – керівники управлінь дорадчого органу, з часом до її діяльності долучаться представники громадських організацій, поки до неї увійшов представник від руху “Чесно”. Очолив комісію секретар Київради Володимир Бондаренко. Поки напрацюємо робочий план, аби вже на наступному засіданні його розглянути і затвердити”.

Антикорупційні програми — це одне з нововведень антикорупційного законодавства, яке було ухвалене після Революції Гідності. Закон України «Про запобігання корупції» закріплює обов’язок ухвалення таких програм для органів державної влади в кожному регіоні. Вони мають стати «дорожньою картою» для проведення місцевих антикорупційних реформ та інструментом для антикорупційного нагляду. Це чітко регламентують закони та методичні рекомендації Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), у яких передбачені всі необхідні для цього процедури.

Як правило, антикорупційні програми містить дві ключові речі — оцінку корупційних ризиків та заходи з їх мінімізації. Іншими словами, у тексті антикорупційних програм конкретно визначається, де у діяльності державного органу корупційні ризики високі, де — середні, а де — низькі.

У такий спосіб можна отримати відповідь на головне питання – що саме треба реформувати. Таким чином, виникає дуже “тонка” ситуація: державний орган у власному ж документі повинен вказати, де в його діяльності може бути, або вже присутня корупція – пояснив Микола Конопелько:

“За кожним профільним управлінням КМДА закріплені певні положення, згідно яких діють і самі управління, і підпорядковані їм у своїй дільності підприємства. Новостворена Комісія з проведення оцінки корупційних ризиків проаналізує ці документи. Та проведе моніторинг виконання передбачених в документах повноважень і процедур. За результатами своєї дільності комісія або ж підготує схвальний звіт, або ж запропонує інакше виписати ті чи інші повноваження і документи.

Ми також проаналізуємо регламент діяльності всіх управлінь. Ні для кого не секрет, що в багатьох документах від початку закладаються так звані “обхідні маневри” – як обійти той чи інший закон. Тому так і виходить, що до Київради постійно хтось позивається – вона є активним учасником якихось судових процесів з різними представниками бізнесу”.

Микола Конопелько повідомив, що вперше в Антикорупційній програмі Київської міської ради на 2021-2025 роки має з’явитися положення про розширення переліку суб’єктів, діяльність яких буде вивчено та піддано “антикорупційному аналізу”. Він вніс правки до розпорядження в діяльності комісії, аби вона також могла проаналізувати ще й корупційні ризики в діяльності мера Києва, секретаря міськради та керівників управлінь. Щоправда, за це положення ще треба проголосувати.

А ЩО БУЛО ДО ЦЬОГО?

Антикорупційна програма Київської міської̈ ради на 2019-2020 роки має 94 сторінки. План-графік проведення заходів, передусім, передбачав програму навчання – “Шляхи запобігання та протидії корупції в органах державної влади”. Це перепідготовка та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, місцевого самоврядування і держслужбовців різних рівнів. Її слухачів навчали антикорупційному законодавству, методам розпізнавання порушень закону.

З конкретних пропозицій – запропоновано ухвалити бюджетний регламент та резолюцію. Проведено аудит діяльності комунальних підприємств та створення при них наглядових рад. Запропоновано використання системи Prozorro для закупівель та операції з комунальним майном.

За результатами ухваленого звіту було запропоновано переглянути сумнівні рішення щодо виділення земельних ділянок.

Виконавці Антикорупційної програми повинні були щоквартально до 5 числа наступного місяця відповідного року надавати інформацію до управління з питань запобігання та виявлення корупції апарату виконавчого органу Київради та КМДА про стан виконання відповідних заходів, передбачених в Антикорупційній програмі.

За результатами опрацювання звіту про виконання Антикорупційної програми голові Київської міської державної адміністрації надати інформацію про виконання Антикорупційної програми.

Передбачалася і можливість її перегляду в разі виявлення нових корупційних ризиків, внесення відповідних змін до законодавства. Та надання їх Національному агентству з питань запобігання корупції для проведення оцінки і виконання цих положень.

І саме на фактичну підконтрольність НАЗК нарікають деякі представники влади й експерти. Мовляв, методичні рекомендації агентства обмежують антикорупційні програми у можливостях бути досконалішими, акцентуючи увагу на ризиках, а не на конкретних реформах та не на системному баченні необхідних змін. На їхню думку, саме тому до цього часу можна говорити більше про декларативність таких антикорупційних програм, аніж про ухвалення конкретних рішень.

Підготувала Світлана Мрійко

Читайте також:

Франція дозволила в’їзд українцям