Temperature icon

+30, мінлива хмарність

Затори: 2

dollar

26,80

euro

31,56

btc

$40 102, 10

Новини

“Водний маршрут Дніпром”: фініш

07 Липень 2021, Cветлана

“Водний маршрут Дніпром”: фініш

“Місця сили”, парки з незабутньою природою, історичні знахідки та краєзнавчі музеї – неперевершені туристичні об’єкти Київщини, які вже встигли полюбитися відвідувачам, але які досі не мають добре розвиненої інфраструктури та рекламної складової! Усіх їх між собою об’єднує Дніпро та бажання обласної влади – зробити їх легкодоступними для подорожей. Саме тому вони увійшли до так званих 11″ туристичних магнітів” Київщини, які увійдуть до “Водного маршруту Дніпром”. Укотре нагадаємо цей список.

До нового проекту “Водний маршрут Дніпром” включені такі локації:

  • Вишгородський історико-культурний заповідник;
  • Київське море та набережна Вишгорода;
  • Парк «Межигір’я»
  • Місто 25 музеїв (м. Переяслав);
  • Прип’ять та розвиток Чорнобильської зони;
  • м. Ржищів та місця сили;
  • Місця Трипільської культури (с. Трипілля);
  • Гора Тотоха (Медвинська ОТГ);
  • Парк Олександрія (м. Біла Церква);
  • Шевченківські місця (м. Яготин).
  • Парк Київська Русь (с. Копачів).

З усіма цими – без перебільшення – унікальними місцями ми вас вже встигли познайомити. Залишилося пройти екскурсію в останніх трьох з них. Не поспішайте їх “перегорнути” і дізнаєтеся, де на вас чекає безплатна дегустація та яскраві видовища!

У літню спеку справжнім місцем для єднання з природою та схованкою у прохолодному затінку стане парк “Олександрія”.

Дендрологічний парк «Олександрія» Національної академії наук України розміщено на околиці Білої Церкви, поряд з річкою Рось. Він належить до числа найбільших парків в Україні і має територію 400 га. Він був створений більше 200 років тому родиною великого землевласника, графа Франциска Ксаверія Браницького, як предмет родинної гордості та магнатської величі.

Парк Олександрія (м. Біла Церква) зберіг головні ландшафтні композиції і на сьогодні є унікальною пам’яткою садово-паркового мистецтва кінця XVIII — початку XIX ст. Над його створенням працювали відомі в Європі архітектори та садівники. Композиційною основою парку є природний лісостеповий ландшафт, утворений дубовим лісом у поєднанні з галявинами, луками та водними об’єктами. Природні пейзажі органічно поєднані з архітектурними спорудами — павільйонами, альтанками, колонадами та містками виконаними в романтичному стилі. Колекція парку налічує близько 2500 видів, різновидностей та форм рослин.

Він є зразком ландшафтного парку з елементами романтизму та сентименталізму. Туристів, які вперше його відвідують не можуть не вразити могутні дерева, що створюють спеціальні пейзажні композиції. Головний вхід до парку побудований в класичному стилі; є спеціальні тематичні павільйон — Ротонда ; „Руїни»; Колонада «Луна»; Китайській місток; скульптура Меркурія, Діани, Аполлона; джерело «Лев»; Палієва гора — пам’ятний знак Семену Палію, та багато ін. На території парку знаходиться 11 ставків, що також є окремим місцем затишку в літню спеку.

Є тут і плодові дерева. Відвідавши колекційну ділянку «Сад Мур» дендропарку «Олександрія» можна ознайомитися з історією плодівництва на Україні в ХІХ-ХХ ст. та дендропарку «Олександрія». Вам буде представлено сучасні та історичні сорти плодових та ягідних культур. На ділянці «Сад Мур» є формовий сад, який включає різні штучні форми плодових дерев.

І УВАГА! На фініші екскурсії вам буде надана можливість для дегустації плодових та ягідних культур. Пішохідна прогулянка по парку, окрім екскурсійних моментів та ознайомлення з принадами парку, безумовно надасть сил та відпочинку від літньої спеки.

Інший парк – для видовищ, хоча і тут не обійдеться без романтизму – історичного. Загальна площа «Парку Київська Русь» (с. Копачів) — понад 50 га. Територія “Дитинця Києва” — близько 10 га (з якої більша частина досі у стадії будівництва.

«Парк Київська Русь» (Князівство Київська Русь) — відтворення Древнього Києва V—XIII століття, столиці великої середньовічної держави Київська Русь, в межах його історичного центру, відомого як Дитинець Києва або Град Володимира. Відбудовується архітектурний образ міста в повному обсязі, в масштабі 1:1, з урахуванням знань сучасної науки. Також відтворюється атмосфера Київської Русі. Проект здійснюється в історично значущому місці, згаданому в літописах, яке максимально відповідає ландшафту і повторює рослинність Києва тисячолітньої давності, в с. Копачів Обухівського району Київської області.

Колектив «Парку Київська Русь» спільно з відомими фахівцями в галузі історії, архітектури, етнографії та культурології на основі наукових знань створили Генеральний план будівництва Дитинця Києва V-ХIII століть, який погоджений Національною академією наук України.

Тут можна побачити споруди оборонного комплексу міста Володимира, який складається з:

  • дев’ятиметрового валу (загальна довжина 1,5 кілометра) і частково оборонного рову,
  • дерев’яної кріпосної стіни, протяжність якої сьогодні становить 300 м,
  • Михайлівських воріт висотою 21 м.

Також відтворені зразки середньовічного містобудування:

  • в’їзні ворота зі сторожовими вежами,
  • вулична мережа Древнього Києва,
  • Михайлівські ворота,
  • Василівська церква Х століття,
  • садиби киян XI—XIIІ століть,
  • торгові лавки київських ремісників XI—XIII століть,
  • вежа XI—XIIІ століть,
  • княжий двір і трибуни,
  • ярмарок майстрів,
  • стан кочівників,
  • пагорб Перуна,
  • печера Нестора Літописця

Щовихідних на гостей Древнього Києва чекають різноманітні шоу-програми, культурно-історичні фестивалі, кінно-трюкові шоу, міжнародні чемпіонати з древніх бойових мистецтв. Тут відтворюються середньовічні баталії та лицарські бої, проводяться видовищні чемпіонати з історичного бою, а також відтворюється культура, побут і атмосфера Київської Русі.

А от останнє місце нашої подорожі є одним із маловідомих “Шевченківських місць” – це музей «Флігель Тараса Шевченка» у Яготині. В інтернет-мережі навіть складно знайти достатню кількість фото цих місць.

Дерев’яний флігель, у якому мешкав Тарас Шевченко було знищено підчас Другої Світової війни. 2003 року його відбудували й облаштували музей. Шість залів розповідають про життя поета в Яготині. Відвідувачі мають змогу оглянути речі з маєтку Репніних-Волконських, зокрема, стіл, за яким працював Шевченко. Представлені тут картини з колекції колишніх власників та картини сучасних митців.

Відомий український поет Тарас Шевченко кілька разів відвідував Яготин, що на Київщині. У січні 1845 він дізнався про смерть Миколи Репніна-Волконського і заїхав у Яготин, аби висловити співчуття рідним та відвідав Густинський монастир, де було поховано генерал-губернатора. Побував він у маєтку ще декілька разів – того ж таки 1845 року. Та повернувся сюди ще раз – 1859 року, по дорозі до Петербурга. Тут Великий Кобзар записав народну пісню «Соколе мій, чоловіче», написав поему «Тризна», яку присвятив В. М. Рєпніній. З мистецьких творів Т. Г. Шевченка, виконаних у Яготині, відомі дві копії портрета М. Г. Рєпніна, портрет дітей князя, а також автопортрет, подарований тій таки Рєпніній.

Ось і завершилася наша з вами віртуальна екскурсія туристичними об’єктами, занесеними до “Водного маршруту Дніпром”. Вибирайте, що з цього списку саме вам найбільше припало до душі – для реальної подорожі!

Цю подорож для вас підготувала Світлана Мрійко🙂

Читайте також:

Кабмін затвердив графік отримання вакцин від коронавірусу