Temperature icon

+4, хмарно

Затори: 2

dollar

26,85

euro

29,90

btc

$1 128 475,90

Новини

Закон про столицю: битва господарників чи політичних лобістів?

19 Жовтня 2021, Виктория Квитка

Закон про столицю: битва господарників чи політичних лобістів?

У парламенті готують до розгляду законопроект №2143-3 «Про місто Київ – столицю України». Документ було ухвалено у першому читанні ще у перші дні роботи діючого парламенту у жовтні 2019 року. У той період з’явився термін про голосування за закони у так званому турборежимі. Потім у Верховній Раді втратили інтерес до законопроекту, і лише тепер готують до другого читання. Чому ж саме зараз зацікавив «Слуг народу» законопроект про столицю та яку користь отримають кияни після його ухвалення?

Привабливе крісло голови КМДА

Відповідно до проекту закону міський голова Києва не зможе очолювати Київську міську державну адміністрацію. На посаду голови КМДА свою людину буде призначати президент. Виконавчим органом Київської міської ради буде не КМДА, а так званий Київський магістрат, який очолюватиме мер столиці. Замість районних державних адміністрацій будуть створені районні ратуші – центри надання соціальних, адміністративних та інших послуг. Зміняться повноваження міськради щодо формування меж міста. Пропонується змінити і процедуру визначення меж столиці. Якщо нині парламент ухвалював межі столиці за поданням міської ради, то після ухвалення законопроекту №2143-3 міськрада зможе подавати пропозиції до Кабінету Міністрів України, а Верховна рада голосуватиме за зміни за поданням уряду. Авторами законопроекту є Олександр Ткаченко, Дмитро Гурін та Ганна Бондар.

«Метою законопроекту є закладення в систему управління столицею України ефективного механізму стримувань і противаг, що унеможливлює узурпацію влади однією посадовою особою», – вказано у пояснювальній записці до документу. 

Цікаво, що порівняльна таблиця до другого читання з’явилася у розділі «законодавство» на сайті Верховної Ради України 16 вересня 2020 року. Проте тоді на розгляд парламенту законопроект не виносився. На той момент відбувалася передвиборча кампанія. Зокрема, 20 вересня президент Володимир Зеленський разом із кандидаткою на посаду мера Іриною Верещук провів мітинг під прапорами «Слуг народу» під стінами КНУ ім. Шевченка.

 «Минулого року в одному з рейтингів Київ посів, нажаль і поки що, 173-є місце. Поступився столиці Габону, столиці Уганди. А серед українських міст, визнаних найкращими для життя, Київ не увійшов навіть у першу десятку», – сказав тоді Зеленський та нагадав про поганий екологічний стан столиці і забудови. Проте тоді у промові президента не прозвучало ні слова про можливі зміни повноважень керманичів Києва та законопроект, що передбачає зміни повноважень голови КМДА.

25 жовтня 2020 року відбулися вибори міського голови столиці, на яких переміг Віталій Кличко та отримав посаду мера та голови КМДА. А вже навесні 2021 року під час прес-конференції на території авіазаводу «Антонов» Зеленський нагадав, що перед «Слугами народу» поставив завдання позбавити Кличка повноважень голови столичної адміністрації.  Знову про намір підготувати до розгляду законопроект у другому читанні у комітеті з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування заговорили у вересні 2021 року.

Закон ухвалюється не для громади Києва, а «під Кличка», щоб позбавити його повноважень, переконаний Олександр Черненко, колишній голова Комітету виборців України, депутат Верховної ради VIII скликання.

«Сьогодні Кличко, а завтра інший, а закони приймаються на роки. І прийняття закону проти конкретного прізвища у логіці політичного протистояння ніколи не дасть нам доброго рішення. Наприклад, у законопроекті вказано, що київський міський голова не може голосувати під час сесії Київської міської ради. Це абсурд – бо чого міський голова Львова чи іншого міста може, а Києва – ні. Але якби перемогла на виборах міського голови Верещук – цікаво, чи б з таким завзяттям сьогодні міняли б закон про столицю?», – зазначив Черненко.

Перед другим читанням – 900 правок до законопроекту

Народний депутат фракції «Слуги народу» Віталій Безгін повідомив про сотні правок, які подали його колеги до законопроекту, який готують до розгляду цієї осені.

«Не бачу проблем, щоб до кінця цього року законопроект був проголосований і Київ отримав нормальне самоврядування. Це дозволить вже з наступного року запровадити розмежування керівних органів столиці. Президент навіть зараз має усі повноваження, гарантовані 118-то статтею Конституції України, щоб звільнити голову КМДА. В разі ухвалення закону це має бути КМДА, яка не займається «господаркою», але яка при цьому представляє державну владу. Тому що коли людина зранку (на посаді міського голови) приймає рішення, а ввечері (на посаді голови КМДА) перевіряє як вона приймає це рішення – це абсурд і конфлікт інтересів», – повідомив Безгін.

Чому ж так багато правок надійшло від народних депутатів до закону, який відповідно до роз’яснень пропрезидентської фракції має на меті економічне зростання та розквіт столиці – активно коментують представники експертного середовища. Ігор Луценко, громадський діяч, депутат Верховної ради VIII скликання сказав так:

«Небезпека існує у правовому та управлінському хаосі. Бо у нас і так існує дуалізм «КМДА-виконавчий орган». Після прийняття закону розколи між повноваженнями державної, виконавчої вертикалі влади і міського самоврядування поглиблюються», – сказав він.

Після ухвалення законопроекту вплив КМДА на життя киян та добробут столиці можна буде порівняти з взаємодією мера міста та голови ОДА в обласних центрах, переконаний експерт із політики та місцевого самоврядування Олександр Солонтай:

«Якщо головою ОДА призначають політичного «важковика» з фінансовим ресурсом, політичним досвідом, він усіма правдами і неправдами, формальними і незаконними методами, застосовуючи неформальні зв’язки з головними поліцейським, суддею, прокурором та СБУ-шником керує. А якщо слабкий, без «неформального» політичного досвіду, то місто може навіть не помічати його існування, не знати його прізвища та ніяк не взаємодіяти з ОДА, як це дозволяє законодавство», – зазначає експерт.

Мер Києва та голова КМДА Віталій Кличко тим часом рекомендує, щоб проект закону переглянули та провели експертизу Венеційська комісія та Рада Європи. Аби надали висновки, чи дійсно документ відповідає європейським нормам, як про нього розповідають автори.

А ще – наприкінці вересня у ЗМІ з’являлася інформація начебто у Офісі Президента уже почали визначатися з кандидатурою на посаду голови КМДА. Зокрема, називали ім’я діючого міністра розвитку громад та територій Олексія Чернишова. Проте сам Чернишов спростував таку інформацію. Радник голови Офісу Президента Михайло Подоляк заявляв, що після ухвалення закону №2143-3 «Про місто Київ – столицю України» кандидатуру на крісло голови КМДА шукатимуть невідкладно.

Читайте також:

Олексій Король: Новий сквер Шолом-Алейхема на Рогнідинській буде унікальним