Temperature icon

+4, хмарно

Затори: 2

dollar

26,85

euro

29,90

btc

$1 128 475,90

Новини

Батьки «наревіли»: чи безпечно дітям провертатись в школи в розпал пандемії? ЕКСКЛЮЗИВ

22 Листопада 2021, Олеся

Батьки «наревіли»: чи безпечно дітям провертатись в школи в розпал пандемії? ЕКСКЛЮЗИВ

Керівництву столиці знадобилося кілька днів, аби змінити свою позицію про повернення дітей за парти. Якщо ще на початку минулого тижня Віталій Кличко під час свого брифінгу повідомляв, що в лікарнях забагато дітей з COVID-19, в тому числі під апаратами ШВЛ, то вже ближче до п’ятниці батькам повідомили – пора до школи. Що вплинуло на таке рішення та чи безпечно дітям повертатися у шкільні колективи.

НЯНЮ НАЙМАТИ ДОРОГО – ДІТЕЙ ПОДІТИ НІДЕ

Найбільше скарг на дистанційне навчання у соціальних мережах публікували батьки дітей молодших класів. Мовляв, школярі ще малі, потребують догляду, якщо залишити самих, можуть вчинити пожежу, випасти з вікна та покалічити одне одного. Відтак, батьки мусять не йти на роботу, а залишатися вдома доглядати.

«Я боюсь, що першокласник покладе виделку до мікрохвильовки та станеться вибух, або полізе до вікон і випаде з 8-го поверху. Працюю на державній роботі – єдине рішення йти на свій рахунок і слідкувати за дитиною», – каже мама школяра Віра Губська.

Аби доглянути чада батьки навіть почали вимагати державних доплат, як це є у деяких країнах світу – на турботу за дітьми в період карантину.

«Де взяти гроші на вимушену відпуску за свій рахунок, бо діти самі вдома це катастрофа. Це при тому, що не працюють онлайн-платформи. А дитина 6 років зв’язок по zoom самостійно налаштоувати не може. Сказали: «Вакцинуйтесь, і школи будуть працювати…» Ми провакцинувались – і що? Надайте мені гроші,ьщоб я змогла піти у відпустку, психолога, щоб трохи нерви заспокоїти, бо маю бути вчителем зразу з усіх предметів з 1 по 7-й клас», – обурюється мама школярів Марія.

На сайті електронних петицій Київради батьки зареєстрували 3 звернення, де попросили повернути за парти дітей 1-4 класів. Підписів під петицією зібрали не багато – 8614. Якщо враховувати, що у столиці навчаються близько 300 тисяч учнів – це лише невелика частка бажаючих. Як би то не було – справа зрозуміла – батьки за роки пандемії втомилися безперервно наглядати за навчальним процесом дітей та шукати компроміси між роботою та домом.

Окрема проблема – з дітьми, які ростуть у проблемних сім’ях, де не мають достатнього матеріального забезпечення, а батьки перебувають у тривалих конфліктах або мають залежності, зазначає Олена Лізвінська, фахівець з безпеки дітей. Бо якщо раніше роль виховання та опіки над такими шклярами принаймні частково брала на себе школа, тепер вони опинилися віч-на-віч зі своїми «хворими» батьками.

«Часто в родині комп’ютера чи смартфону немає. І навчання таких дітей не можливе. Є батьки, які не можуть повноцінно забезпечити виховний процес. Про такі неблагонадійні родини та інтереси дітей треба думати. Адже вчителі фізично не бачать таких дітей. Але ж вони нерідко не мають доступу не лише до освіти, а і їжі. Бо раніше отримували перше, друге і компот виключно на основі шкільного харчування», – розповідає Лізвінська.  

ПОКИ ДІТИ ПО ХАТАХ – РУЙНУЄТЬСЯ ОСВІТНІЙ БІЗНЕС

Специфіка столиці – велика порівняно з іншими регіонами країни кількість приватних шкіл. Якщо позашкільні гуртки та групи розвитку дитини працюють навіть у період карантину, то загальноосвітні школи, незалежно платні чи ні – зобов’язані виконувати вимоги уряду та КМДА. Бо органи влади надають та підтверджують ліцензії на освітню роботу, погоджують навчальні програми та способи реалізації процесу навчання.

На сьогодні у Києві діє 500 шкіл, з них близько півсотні – приватні, на Київщині – зареєстровано 18 приватних освітніх установ. Це при тому, що всього в Україні – 180 приватних закладів середньої та загальної освіти. Враховуючи, що у столиці вартість навчання у приватній школі за місяць сягає від 3 до 63 тисяч гривень за одну дитину, власникам освітнього бізнесу втрати через відсутність кожної дитини суттєві.

«За весь час локдаунів, заборон, обмежень, державою не було надано приватним закладам освіти жодної підтримки та допомоги. При цьому таким закладам було заборонено виконувати свої договірні зобов’язання (які мають перед батьками школярів – прим.). Надання освітніх послуг не можлива. При цьому залишилось зобов’язання сплати податків, зборів, комунальних платежів, зарплати, оренди», – сказав Костянтин Падалка, координатор «Бізнес-асоціації освітніх закладів».

У профільній асоціації зазначили, що вимагають автономії у прийнятті рішень працювати чи ні в пандемію. Бо для них важливо, щоб заклади освіти могли самі вирішувати, чи надавати їм свої послуги та у якому режимі працювати. При цьому не відмовляються від того, щоб враховувати усі санітарні вимоги.

«Згідно Законів України «Про освіту» та «Про повну середню освіту» заклади на папері мають можливість автономії», – заявив Падалка.

На запитання про те, яким саме чином у школах будуть досягати необхідного рівня безпеки для здоров’я та життя дітей у пандемію, розповіла Олена Кухаревська, директор Ліко-школи, розташованої у Голосіївському районі.

«Кожна школа стала імунним осередком, де певна кількість дітей і вчителів уже перехворіла. У мене в закладі освіти 100% вчителів вакциновані, певна кількість батьків вакциновані. Ми виконали те, що від нас хотіли. Ми хочемо працювати, бо можемо створити ці умови», – сказала Кухаревська.

Педагог розповідає, що частина батьків уже самостійно почала організовувати очний процес навчання:

«Вже не секрет, що батьки у торгових центрах, ресторанах, своїх домівках об’єднують дітей. До них приходять вчителі, і діти навчаються. Бо батьки бачать, що шкоди від того, що дитина сидить вдома набагато більше. Ті діти, які повертаються після карантину – це зовсім інші діти, особливо підлітки. Деякі не те що відмовляються ходити до школи, а виходити зі своєї кімнати не хочуть. У них величезні психологічні і соціальні проблеми. Пора задумуватись, що гірше».

Ліна Жигінас, генеральний директор мережі шкіл КМДШ, мають філії на Осокорках та в Голосіївському районі обурюється, що керівників приватних навчальних закладів не запрошують до КМДА та освітніх відомств, аби шукати компромісну форму навчання спільно.

«Закриваються школи, але при цьому відкриті торгові центри, ресторани, кінотеатри. Окрім того, оголошення про початок обмежень, карантинів, локдаунів приходять за один день. Що на наступний день всі переходять на дистанційне навчання. Це створює для навчальних закладів незручності. Адже програма розробляється ще влітку. Ми просимо включати нас до діалогу», – каже Ліна Жигінас.

СТАТИСТИКА ЗАХВОРЮВАНОСТІ ПІСЛЯ ПОВЕРНЕННЯ ДО ШКОЛИ ЗРОСТАТИМЕ

Підстави, через які кілька днів тому Віталій Кличко повідомляв про необхідність продовжувати навчання з дому досить вагомі – бо у лікарнях Києва хворі неповнолітні потрапляють у реанімації.

«Дитяча інфекційна лікарня майже повністю заповнена дітьми. Якщо у попередній хвилі COVID-19 жорстко дітей не чіпав, то тепер велика кількість дітей знаходиться під киснем», – пояснював тоді Кличко.

Через кілька днів, коли було оголошено повернення до очного навчання школярів від молодшого до старшого, голова КМДА «списав» з себе відповідальність за таке рішення та повідомив, що рішення вихід з вимушеної дистанційки ухвалила комісія з надзвичайних ситуацій Києва за участі освітян та медиків.

Водночас, в ефірі одного з телеканалів Віталій Кличко повідомляв, що доросле населення, яке важко хворіє лікувати вже ніде. Тому, якщо враховувати, що діти так само можуть бути переносниками смертельного вірусу, у нинішній епідемічній ситуації вони є реальною загрозою для життя старших у родині.

«В Києві хворих з коронавірусом приймають 33 лікарні. Заповненість ліжок 70%, а реанімацій з важкими хворими, які потребують невідкладної допомоги – майже 100%. Ця мутація вірусу дельта проходить набагато важче, ніж під час попередніх хвиль. Київ уклав договори з приватними підприємцями, які постачають кисень. Якщо раніше за добу лікарні використовували 20 тон кисню, то тепер до 60-70 тон кисню кожного дня. Майже кожен, хто потрапляє в лікарню, потребує кисневої підтримки», – повідомив голова КМДА.

Про реальну небезпеку повернення дітей у колективи розповідає і педіатр, кандидат медичних наук Владислава Барзилович.

«У нас уже багато дорослих вакцинованих. А діти – це великий пласт населення не вакцинованого. І при тісному контакті вони швидше можуть захворіти, тому і «важких» дітей у лікарнях більше. Якщо зараз повернуться на навчання – то ситуація з коронавірусом вийде з-під контролю. Я маю дитину другокласницю. Але знаю, що діти – це як сірник в копицю сіна. Діти зараз вдома, вони менше хворіють, а коли зустрінуться – їм треба буде знов познайомитись з вірусами», – сказала Барзилович.

ЗАЛИШИТИ ДИТИНУ ВДОМА ТА НАВЧАТИСЯ У БЕЗПЕЦІ – МОЖЛИВО

Вимоги МОН дозволяють батькам переводити дітей на віддалену, дистанційну форму навчання, якщо є така потреба. У першу чергу такі акти передбачають, що дорослі на початку навчального року подають заявку, що впродовж року дитина буде отримувати знання віддалено. Приводу для переходу на уроки з дому не потрібно – достатньо того, що батькам і учням так зручніше та цікавіше. В Україні діють спеціальні державні платформи дистанційного навчання з лекціями і домашніми завданнями, після виконання яких дитина має відвідати школу раз на семестр та здати зрізи. За потреби – може сходити до школи на консультацію до вчителя з предмету, який не розуміє.

У випадку пошуку альтернативи у пандемію трудність такої системи– що тепер, коли всі однокласники вчаться у класах, шкільний вчитель, який раніше проводив уроки дистанційно, вже не читає онлайн-лекції. Замість нього онлайн-уроки від педагогів за програмами, затвердженими МОН на освітніх платформах. тепер, якщо батьки хочуть залишити на дистанційному навчанні дитину задля збереження її здоров’я – вона підпадає до правил віддаленого навчання за лікарськими показами. На таке можна переходити з початку навчального семестру. Подається заява батьків та довідка лікаря, який рекомендує заняття з дому – наприклад, на тій підставі, що учень зазвичай часто хворіє респіраторними захкорюваннями, має хвороби серця, вегето-судинну дистонію, або що старшокласник має алергію та не підлягає під вакцинацію від COVID-19. Враховуючи, що на сьогодні минуло 2 тижні від початку другого навчального семестру, батьки можуть подавати заявки на проходження програми цього семестру.

Такий підхід стане в пригоді батькам та школярам, які бояться за життя та здоров’я своїх дітей та своє.

«Ви, напевно, трохи не розумієте, що в маленьку кімнату пхають по 30-40 дітей без можливості навіть рухатися і пересуватися», – зазначив Василь Ляховий, занепокоєний ризиком зараження дітей після повернення до навчання.

«Ну добре, хай ризик залишити вдома без нагляду є. Але все одно ризик від COVID-19 вищий. Бо дитина із коронавірусом не тільки сама хворіє, але й заражає інших. Не розумію, що не так із вихованням цих дітей (яких бояться залишити вдома без дорослих – прим.)? Я в дитинстві в першому класі самостійно сестру із дитсадка забирав, і жодного разу не потрапив до реанімації. Може, час вже якось виховати своїх дітей?», – сказав батько школярів Дмитро Озірний.

«Я ходила на роботу і залишала дитину в 6 років хвору саму, бо так життя склалось. Казали ж всім виконуйте правила особистого захисту. Але ж одні – без масок, інші – маски на підборідді. Тепер всі маємо це перетерпіти. В лікарнях немає місць. Зараз є мобільні, спілкуйтесь з дітьми частіше», – зазначила мама Анна Резніченко.

Якщо батьки в умовах карантину вирішили докласти власних зусиль та залишити надалі дітей вдома, лікар-педіатр кандидат медичних наук Владислава Барзилович порекомендувала подбати про їхнє здоров’я поки сидять в хаті.

«Батькам варто подбати здоров’я дітей – слідкувати за дотриманням режиму дня. Коли, подібно, як і в школі чергується праця-відпочинок, праця-відпочинок», – сказала лікар.  

А якщо дитина здібна, а батьки стараються їй допомагати в отриманні знань, опанувати шкільну програму з дому так само можливо, як і в класі, каже директор навчально-виховного комплексу 141 ОРТ м. Києва Юрій Кіньков. Вчитель математики вищої категорії з весни 2020 року викладає школярам старших класів дистанційно.

«Є діти, яким дистанційка йде краще, є діти, яким онлайн іде краще. Для мене як людини краще наживо – бо коли я дивлюсь на демонстрацію з екрану, то бачу 5-6 віконечок з обличчями учнів. Але я не бачу інших дітей. Це проблема для мене, як для вчителя. Але позаминулий та минулий рік навчив мене бути мобільним», – говорить Юрій Кіньков.

А от у соціалізації дітям, які у карантин залишаються вчитися вдома, можуть допомогти активності на повітрі – футбол на шкільному стадіоні разом з однокласниками або похід на ковзанку. Як тільки на вулиці мороз триматиметься не лише вночі, а і у світлу пору доби, традиційно почнуть заливати зимові вуличні ковзанки у різних районах Києва.

Підготувала Оксана Тупальська

Які кроки робить голова КМДА, щоб зупинити пандемію читайте у публікації Осінній локдаун через COVID-19: чи впорається з пандемією Київський регіон? 

Читайте також:

Олексій Король: Новий сквер Шолом-Алейхема на Рогнідинській буде унікальним