Temperature icon

-2, сніг

Затори: 1

dollar

28,15

euro

31,75

btc

$39 140,80

Новини

Олексій Король: Новий сквер Шолом-Алейхема на Рогнідинській буде унікальним

27 Листопада 2021, Олеся

Олексій Король: Новий сквер Шолом-Алейхема на Рогнідинській буде унікальним

У Печерському районі столиці незабаром оновлять сквер біля пам’ятника Шолом-Алейхема. Ідею проекту нового місця відпочинку для киян запропонував громадський діяч та благодійник Уріель Штерн. Реалізовуватиме капітальний ремонт КО «Київзеленбуд». Як виглядатиме новий сквер та які сучасні рішення реалізують у його створенні, розповів генеральний директор КО «Київзеленбуд» Олексій Король

Як виникла ідея створення нового громадського простору на території скверу Шолом-Алейхема?

Сквер на вулиці Рогнідинській біля будинку №3 у Печерському районі кияни називають просто «Шолом-Алейхема», бо на вході встановлений пам’ятник відомому письменнику. До цього року дана територія не мала офіційного статусу скверу, а була просто прибудинковою. Хоча це і центр Києва, на належному рівні її не обслуговували. Аби прокласти там новий туристичний маршрут, створити гарну територію для відпочинку, місцева влада вирішила надати території статус скверу та створити новий публічний простір. Щоб він був зеленим, цікавим та утримувався як слід. Концепція Шолом-Алейхема відповідає духу часу. У перекладі «шолом алейхем» – «мир вам», «я бажаю вам миру». А для нашої держави ідея миру надзвичайно важлива. Згадуючи про мир, ми також кажемо, що в усьому має бути цивілізований підхід, толерантність та просвіта.

Як виглядатиме новий сквер відповідно до проекту?

Це має бути публічний простір. Ми плануємо побудувати імпровізовану сцену – зовсім невеличку, але таку, щоб там отримав можливості для реалізації такі сучасні види мистецтва як, наприклад, стендап, щоб можна було проводити зустрічі, коли одна людина виступає зі сцени та спілкується з глядачами. Оскільки Шолом-Алейхем був творчою і грамотною людиною, ми заклали в концепт просвіту та книгу як її інструмент. Освіта є основою досягнення мирного співіснування у світі, освічені   люди безперечно несуть добро, а також мир, а не війну. У сквері передбачено створити фотозони, майданчики, встановити лави, у яких основним елементом буде книга. А ще плануємо збудувати великий фонтан у формі книги, у якому буде литися вода, створюючи ілюзію перегортання сторінок. 

Сучасні інженерні досягнення дозволяють знаходити нові комфортні рішення для парків та місць масового відпочинку – що готуєте цього разу?

Хочемо зробити озеленення та провести більше освітлення. Плануємо здійснити там земляні роботи та поміняти покриття. Одне доповнюватиме інше, в буде такий камерний, цікавий, тематичний сквер і публічний простір одночасно. Звичайно, на 7-ми сотках ми багато людей не зберемо. Однак під час різних заходів глядачі зможуть сидіти на лавах, стояти біля будинків. Ми прагнемо, щоб не лише цей об’єкт, а й усі парки та сквери міста перетворювалися на місця, де люди проводять дозвілля. Не тільки бавлять дітей на дитячих майданчиках або займаються спортом на спортивних, але і реалізують себе. Подібно у нас організовано у парках «Відрадний», «Орлятко». На більших територіях навіть є можливість перевдягатися, облаштовувати гримерки творчим колективам, організовувати виступи відомих митців та дітей. Зараз масштабний простір ми облаштовуємо у парку на житловому масиві Троєщина.  Там уже добігають кінця роботи – буде сцена-амфітеатр та якісне покриття. Творчі зустрічі біля води з видом на Дніпро можна буде проводити у парку біля затоки Берковщина у Дарницькому районі. На мальовниче місце зможуть приходити художники, проводити пленери, де вони писатимуть свої шедеври про столицю. А ще ми готуємо концепцію парку на Замковій горі. Хочемо створити там можливість подібних пленерів – там гарний вигляд із Пейзажної алеї та з гори на наше місто. 

Чи зможуть місцеві жителі вплинути на концепцію майбутнього скверу Шолом-Алейхема?

Наші архітектори напрацювали візуалізацію ідеї та концепції, запропонованої меценатом. Ми безумовно ще поспілкуємося про проєкт з громадою. Однак мені концепція видається цікавою і сподіваюся, що кияни її підтримають. Кожен сквер має бути особливим, і для столиці важливо мати культурний плюралізм, навіть у дозвіллі. Адже у Києві досить багато зелених зон – добре, коли всі вони будуть різними, тематичними та цікавими, аби гуляючи містом, ти не бачив ті ж самі майданчики, ті ж самі доріжки у кожному районі. Нехай кожен район виглядає по-своєму унікальним. Щоб жителі Печерська, які мешкають поруч зі сквером Шолом-Алейхема після оновлення почували себе затишно, ми плануємо встановити світильники під старовину. Там багато зелені, тому не зможемо розмістити багато засобів освітлення на сонячних батареях, однак створимо атмосферу старого Києва. 

У старому Києві, вочевидь, і птахів літало більше…

У наші дні їм теж є де гніздитися. На території Києва є регіональний ландшафтний парк «Дніпровські острови», «Парк партизанської слави», а ще – лісопаркові господарства, які займають 31,6 тис. га. Також навколо міста існує зелене кільце та є так звані міграційні коридори для птахів. Ще у 2016 році Київська міська рада ухвалила рішення про охоронні зони навколо місць гніздування птахів, які належать до Червоної книги. Ми цього зонування повністю дотримуємося. Це означає, що навколо вказаних територій немає ніяких забудов та вирубок лісу. Ми навіть не змінюємо ареал перебування птахів, бо територія є такою, до якої вони звикли – це територія міста. Ми здійснюємо моніторинг, щоб не було порушень. Звичайно, рідкісні птахи у межах забудови, навіть п’ятиповерхової, ніколи не жили. Червонокнижним пернатим потрібна природа, ліс. От, наприклад, на наших Дніпровських островах дуже багато рідкісних птахів. Там живуть і кажани, бо ведуть нічний спосіб життя, а мігрують тільки коли мало світла. Навіть автомобілі своїми ліхтарями дуже збивають міграційні коридори кажанів. Відтак наші сквери до таких видів не адаптовані. А от у Голосіївському парку та лісопаркових господарствах ми фіксуємо дуже багато кажанів, що живуть у дуплах дерев. 

У парках у центрі Києва нерідко можна побачити дерева, яких раніше не було у столиці – як підбираєте нові види для міста?

У сквері на Печерську ми будемо лише підсаджувати дерева. Вирубувати старі дерева, які укоренилися, не мають зовнішніх ознак всихання чи пошкодження, не будемо. Можливо деякі самосійні пересадимо, а замість них висадимо декоративні сортові види дерев.  Ми зараз висаджуємо адаптовані до зміни клімату саджанці на місці тих дерев, які всихають. Так ми будемо збільшувати кількість насаджень, але не міняти їх щороку. Деякі види дерев уже не можуть жити в умовах столичної забудови. Змінюємо породи дерев на більш стійкі – липу широколисту, до якої звикли кияни, на липу «Паліда».

Незвичні для нашої кліматичної зони дерева посадили на бульварі Верховної Ради – найдовшу алею сакур. Також сакури є у парку Кіото. Культивуємо магнолії. Якщо раніше магнолії були тільки в ботсаду ім. Гришка, і коли квітували, люди ходили дивитися, як це гарно, то тепер магнолії можна побачити і у міських парках та скверах. Ще у зелених зонах є такі цікаві види дерев, як давідія і ліквідамбр. Висаджуємо тюльпанове дерево, про яке зовсім ще недавно ми навіть не знали. Платан, який донедавна вважався деревом південних країв, а в Україні ми його могли побачити тільки в Одесі – росте у Києві. Він тут добре себе почуває, бо клімат змінився, став більш теплим та м’яким. Дуже багато цікавих видів дерев та рослин ми висадили у парку «Наталка». Його називаємо вже міні ботанічним садом. Там навіть є спеціальні картки з підписами про види дерев. Оригінально висадили дерева на Троєщині у сквері «Дружби українського та кримськотатарського народів». 1000 зелених зон, парків та скверів у Києві – це не завжди достатньо, але це значна кількість території, яка створює сприятливий клімат та є ареалом життя комах, тварин та птахів. 

Столиця – це передусім місце, де велика кількість населення, відтак кожен киянин хотів би мати і природу, свіже повітря, і зручність…

Нашою гордістю є дитячий майданчик, який торік встановили у Маріїнському парку. Він сучасний, виконаний за європейськими стандартами, за проєктом, який замовили в Європі. Разом з європейськими консультантами встановлювали. І задоволені – настільки він цікавий, різноманітний, безпечний. Він інклюзивний та повністю адаптований для дітей з інвалідністю. За півтора року ми не поверталися до питання ремонту – гарантійні зобов’язання наших партнерів говорять, що впродовж 10 років буде належна якість. Такі самі елементи, як у Маріїнському парку, ми встановили у скверах на вулиці Якубовського, Ентузіастів, дуже великий дитячий майданчик буде відкрито на Русанівській набережній, 6. Він складатиметься із європейських елементів, матиме гумове покриття, безпечне для дітей. У багатьох куточках столиці ми не просто встановили дитячі майданчики, але і здійснили озеленення. Висадили дерева, щоб навесні діти бавились не на пекучому сонці, а під кронами дерев.

Єдине побажання до киян – берегти майно столиці, усі парки та сквери. Бо це не лише людська праця, а й наші податки, з яких робляться ці об’єкти. Їхнім  безпосереднім співзамовником є громада Києва. Вочевидь, якщо ми витрачаємо наші з вами кошти, то повинні їх берегти – як зелені насадження й водойми, так і паркові меблі, доріжки, лавки. Цікавинки та інновації ми зробили у парку Берковщина. Наприклад, за допомогою геопластики зробили дитячу гірку, на яку малеча може залазити, крутитися, падати, як завгодно бавитися. А на вершечку ще плануємо встановити скульптуру одного мультиплікаційного героя. Якого – поки що таємниця. Це буде фотозона, якої в Києві ще не було. Ми створюємо нове, змінюємо підходи до ландшафтного дизайну та архітектури, використовуємо різні можливості, щоб людям було цікаво, а у кожному із наших парків було щось оригінальне, чим можна пишатися.

Розмовляла Оксана Тупальська 

Читайте також:

Влада Києва закликала перевести співробітників на віддалену роботу