Temperature icon

+30, мінлива хмарність

Затори: 2

dollar

26,80

euro

31,56

btc

$40 102, 10

Новини

Таємниці Київщини: закинутий транспорт

08 Березень 2021, Марія

Таємниці Київщини: закинутий транспорт

Наскільки прекрасний наш рідний край, настільки ж він і таємничий – скільки секретів і таємниць минулого знаходять кияни через десятки та сотні років…

kiev24.com зібрав в міні-добірці найцікавіші об’єкти тогодення, які залишили слід і стали для мешканців столиці історичними експонатами.

Літак Брежнєва

Проїжджаючи повз невеличку Глеваху на Київщині, в час, коли на деревах немає листя, можна побачити незвичний об’єкт. Просто неба, на польовому майданчику, що не має навіть дороги, яка б вела до нього, стоїть закинутий літак ІЛ−62, який колись був гордістю радянського авіабудування. Та окрім незвичної картини, вражає історія повітряного судна.

Виявляється, цей самий ІЛ−62 з бортовим номером «СССР−8661», був бортом №1 для Леоніда Брежнєва та керівництва СРСР 60−х. Звичайно, від сучасних президентських бортів він відрізняється – увесь лайнер поділено на три зони: вбиральня, кухня, та комфортна зала на 6 пасажирів. На цьому розкіш закінчується.

За чутками, Брежнєв боявся літати, тож під час подорожей постійно грав у доміно з іншими пасажирами, нервово дряпаючи стіл, сліди від чого збереглися й досі. Деякі ж експерти вважають, що на цьому літаку генсек літав усього 6 разів – начебто він вважав, що саме така кількість польотів є безпечною для літака, після чого його час змінювати. Реальних даних не знає ніхто, адже тоді переміщення голови держави були справою надсекретною. Відомо лише, що, «вийшовши на пенсію», літак продовжив працювати, як вантажний борт. І був списаний остаточно лише у 2002 році.

Тож як колишній борт №1 опинився у Глевасі?

Закінчивши польоти у 2002, літак 8 років простояв у Миколаєві, очікуючи, коли його розберуть на металобрухт. Проте, київський бізнесмен, який побажав залишитися невідомим, у 2010 вирішив викупити борт. Оскільки особливої цінності він не представляв, продали його за ціною металу – 30 тисяч доларів. Після лайнер розрізали на частини, але не аби розібрати, а щоб транспортувати.

Літак доставили до Глевахи, де спеціально для нього зробили невеличкий кам’яний майданчик неподалік озера. Вже на місці борт зібрали заново. Цікаво, що транспортування літака обійшлося власнику дорожче, ніж сам борт.

Мешканці невеличкого містечка такому новому сусіду, звичайно, здивувалися. За чутками, що ширилися між ними, літак мав стати туристичним об’єктом. Чи то поруч мали побудувати готель з видом на лайнер, чи привезти ще з півтора десятка подібних експонатів, аби започаткувати музей. Але, зрештою, всі ці плани реалізовані не були.

11 років потому літак і досі стоїть на майданчику. Всі нутрощі з нього витягли, а вхід – заварили. Незважаючи на це, його й досі охороняють – територія обнесена парканом, довкола якого гуляє охоронець з собакою. Підходити ж до огорожі та фотографуватися з незвичним об’єктом ніхто не забороняє. А от чи можна буде колись усім бажаючим підійти ближче і розгледіти борт, чи він все ж таки піде на брухт – поки невідомо.

Капвей

Ще один цікавий транспортний об’єкт на Київщині – так званий київський монорельс. 300−метровий відрізок рейок з одним−єдиним помаранчевим вагончиком мав стати транспортом майбутнього для столиці. Проект був експериментальним, але, зрештою, після кількох випробувань був заморожений через необхідність вливання величезної кількості коштів.

«Капвей», який, незважаючи на народну назву, не є монорельсом (адже вагончик їздить не однією, а двома коліями), стоїть на своєму місці з 1 жовтня 2004 року. В те, що проект колись буде реалізований, ніхто вже не вірить, тож розглядати його варто лише як цікаву локацію поблизу Гостомеля.

Фото: Гостомельська ОТГ
tryohgranka

Територія довкола майданчика охороняться, проте, за словами тих, хто там бував, підходити до об’єкта ніхто не забороняє. Кажуть, за окрему плату охоронці зможуть навіть продемонструвати, що вагончик і досі здатний проїхатися збудованою для нього трасою. А оскільки «Київський монорельс» є єдиним подібним об’єктом у всій країні, охочих побачити його на власні очі вистачає.

Оболонський кесон

І останній у нашій міні−добірці, і, водночас, найвідоміший закинутий об’єкт столиці – так зване «Сталінське метро». Точніше – те, що від нього лишилося.

Побачити незвичну споруду можна поблизу з одним із улюблених місць відпочинку киян – Оболонською набережною. «Метро» представляє собою частину величезного бетонного тунелю, який нагадує підводний човен. Насправді ж це – вхід до тунелю, який мав проходити під Дніпром, але так і не був добудований.

Незадовго до початку Другої Світової, у 1938 році, Сталін прийняв рішення про будівництво надсекретного стратегічного об’єкта. Згідно плану, крім наземних залізничних шляхів і тунелів, планувалося ввести в дію два підземних тунельних переходи під Дніпром на півночі та півдні Києва.

Метою такого грандіозного будівництва було посилення обороноздатності київського укріпрайону та забезпечення руху поїздів між правим і лівим берегами в разі руйнування мостів. У разі необхідності підземними тунелями могли пройти навіть танки, задля чого було передбачене спеціальне рейкове перекриття.

Про будівництво північного переходу, який мав з’єднати Оболонь із Вигурівщиною, відомо мало. Єдине, що про нього нагадує – це незрозуміла велична бетонна споруда недалеко від Московського мосту, яку в народі як тільки не називали: і бетонним паровозом, і підводним човном. Насправді це звичайна тунельна секція з патрубком зверху, під якою знаходиться кесон. Секція ділиться перегородками на три частини, в бічній монтується прохідницький щит, а в центральній – шлюзові камери для людей і вантажу.

Струмені води розмивають ґрунт під кесоном, все це відкачується вгору, а секція з кесоном під дією власної ваги поглиблюється в землю, поки не досягне проектної глибини – 40 метрів. Та процес був настільки складним, а умови роботи – нестерпними, що рекорд заглиблення, який встановили робітники – 70 сантиметрів за добу. Відтак проект був закинутий, а інформація про те, на скільки відсотків він був завершений, – невідома і досі.

Сьогодні ж величезний кесон, якому скоро виповниться 100 років, може стати арт-локацією. Як повідомляє група “Вартові Оболоні”, у жовтні 2020 року на території почалися будівельні роботи. Судячи з паспорта об’єкта, спорудження перетворять на будівлю для публічних виступів. Зокрема на даху облаштують оглядові майданчики.

Підготувала Марія Чайка

Читайте також:

НАН: темпи зростання захворюваності на ковід залишаються високими