Главная Життя Київ скоро лусне: без розширення меж столиці заторів та бійок за землю не позбутися

Київ скоро лусне: без розширення меж столиці заторів та бійок за землю не позбутися

by Марія

Якщо ще кілька років тому кияни вираховували, у які дні краще їздити містом у справах, бо перед вихідними та у понеділок був ризик застрягти у заторах, то тепер математика не діє. Дороги стають намертво незалежно від дня тижня. Тісно і забудовникам – війни за вільні ділянки тривають уже не роками, а десятками років. Кількість населення столиці більшає, потреби зростають, інфраструктура не витримує. Київ негайно треба розширяти! – неодноразово заявляють у КМДА та виносять знову і знову питання меж на розгляд місцевій сесії. Проте справа далі розмов не просувається. Чому ж не розширюють межі столиці та кому це не вигідно?

Пекло для автомобіліста: що від нього врятує

Аби розвантажити дороги Києва від габаритного транспорту та відкрити для приватних автомобілістів альтернативні шляхи, необхідно побудувати дороги та під’їзди до міста. Для цього вже є плани, Київрада не раз розглядала відповідні пропозиції, водії – чекають з нетерпінням, чатуючи у заторах.

«Київ – за 40 хвилин проїхав 400 метрів. Без двоколісного нині важко! А ще їздив не в годину пік! І з роками буде ще гірше!», – жаліється у соцмережі водій Едуард.

Чоловік переїхав жити до столиці з Одеси. Любить місто, роботу, подобаються люди, але каже, що дороги зводять прямо-таки з розуму. 

Про проблему Едуарда столичні керманичі говорять уже 3 десятки років. У Комунальній організації «Київгенплан» розповідають, що місто ще у перші роки незалежності розвивалося у «затісних» межах. 

«У Генеральному плані Києва до 2020 року розвиток житлових, виробничих, інженерних, ландшафтних та рекреаційних функцій передбачався за рахунок приміських територій. Тобто місто проектувалось в межах 143,4 тис. га при існуючій території Києва 82,64 тис. га. Але розширення меж міста за рахунок приміських територій не було затверджено. Київ почав розвиватися за рахунок внутрішніх резервів. У свою чергу, приміські території розвиваються за власними затвердженими генпланами», – розповідає начальник відділу по роботі з громадськістю КО «Інститут Генерального плану м. Києва» Сергій Петрик.

Щоб розширити можливості для автомобілістів, Київ має долучити до своїх меж такі населені пункти, як Бровари та Бориспіль з околицями, а також Вишгород та Васильків. За проектом, запропонованим кілька років тому Укравтодором, велика Кільцева дорога спростить сполучення у приміській зоні Києва та візьме на себе увесь габаритний транспорт. Щоправда, після презентації проекту про його дедлайн не зазначили. 

Якщо ініціативу не винесуть знову, вона може вкритися пилом та забутися, як і усі попередні, розповідає народний депутат України, в минулому міністр з питань ЖКГ Олексій Кучеренко. Він колись був свідком, як розроблялися та залишалися без реалізації подібні ініціативи.   

«За часів ще Омельченка понад 20 років тому в кінці 90-тих починалися дискусії, науковці сідали, розробляли документи, дискусії гарячі були. Я теж на них був присутній. Але потім навіть вони заглохли, – згадує Кучеренко, – сучасному Києву треба розвиватися, обов’язково велику об’їзну дорогу будувати. Бо смертельно небезпечна її відсутність. Київ в останні роки через це є одним з найгірших міст якістю повітря, де 90% забруднення пов’язане з транзитним автотранспортом. Необхідно шукати компроміси, реалізовувати з навколишніми містами і селищами концепцію великого Києва».

Зведення сміттєзаводів: киянам екологічно, жителям околиць страшно

За проектом КО «Київгенплан» приєднання до Києва населених пунктів допоможе вирішити проблему зі столичним сміттям. Вирішення питання будівництва сміттєпереробних заводів – це бонуси будь-якого столичного керманича (згадаймо лишень антиприклад зі львівським сміттям від Андрія Садового, яке подорожувало країною). Створення умов для переробки за світовими стандартами – це і рух в напрямку євроінтеграції і авторитет міста. 

У проекті Генерального плану столиці передбачено до десятка основних та резервних територій для переробки сміття. Серед них – полігони у с. Підгірці Обухівського району, біля с. Гнідин під Борисполем, в межах Здвижівської сільради Бородянського району, а також резервні ділянки під комплекси чи станції у с. Ясногородка Макарівського району, біля с. Старі Петрівці у Вишгородському районі, та біля заводів «Хімволокно» та «Радикал» у районі Броварів. 

Про еко-ініціативи жителям прилеглих територій регулярно нагадують місцеві представники влади. На що люди одноголосно відповідають: «Хай у себе біля дому переробляють свої відходи». Та протестують щодо можливості приєднання до ідеї великого Києва. 

У КО «Київгенплан» заспокоюють – сміттєпереробні заводи планують нешкідливими для навколишнього середовища, а в комплексі до них – буде зведення очисних споруд та інженерних об’єктів, які лише покращать якість життя у селищах і містечках. Проте дискусії навколо питання переробки відходів не втихають. 

Мрія про власне житло проти бажання жити в селі без багатоповерхівок

Забудовники, які почали зводити для молодих сімей квадратні метри поза Києвом встигли добре себе зарекомендувати. У них і квартири дешевші, і повітря в околицях чистіше. Для молодих сімей – ближче до лісу чи природного озера, як у столиці. Якщо межі Києва будуть включати нинішні околичні населені пункти, рішення про виділення земельних ділянок під забудову буде приймати КМДА. Як пояснити жителю села, що через кілька років біля його хатини в приватному секторі возвеличиться будинок на 30 поверхів?

Ілона Буц-Мироненко – жителька багатоповерхівок у смт Коцюбинське. Ділянку забудовнику колись надала місцева влада. Каже, в селі як вогню бояться приєднання до Києва – щоб не вирубали місцевий ліс під житловий масив. У тих, хто оселився в новобудовах – інша думка. 

«Є частина людей з Києва, які купили квартири у забудовника «Атлант». Це дуже великі будинки. І вийшов такий перекос, що нас стало тут дуже багато. Але коли ми купували квартири, не сприймали це як селище, а як передмістя Києва. Просто що тут дешевше», – каже Ілона. 

Зведення нових багатоповерхівок старожили Коцюбинського не бажають ще й через проблеми з транспортом – бо бракує і автобусів, які здатні вивезти усіх з селища на роботу, і необхідних для всіх жителів медустанов та садочків. 

«Моя думка – ті, хто не хочуть, задурені пропагандою. Вони голосують за бандитську владу. Переважно це жителі селища – корінні, які тут жили завжди. Вони доводять, що Київ зробить їм щось погане. Ми ж думаємо, що як нас приєднають, буде краще сполучення. Бо зараз є 2 маршрутки. Їх явно не вистачає. Зранку пробки, хто намагається на машині виїхати, хто ще як. Всі маршрутки – на Академмістечко, а в нас тут близько  метро Сирець. Це уже могло б розділити потоки, щоб хтось їхав на зелену гілку, а хтось на червону. Якби були Києвом, цих маршруток би збільшилось», – говорить жителька Коцюбинського. 

Проти приєднання – бо не запропонували гарні умови

На запитання про те, чому громада проти приєднання до столиці, селищний голова Коцюбинського Сергій Даніш відповідає: бо КМДА не запропонувала нічого путнього. 

«Це питання треба вирішувати полюбовно. Якщо приєднувати – то наші опоненти тільки лобіювали приєднання. Якби до нас прийшли і сказали: «У вас буде це і це, ми вам зробимо то і то». Можливо, ми б і пішли до Києва. А рішення Київради, що це обійдеться в нуль гривень?..», – каже Даніш. 

Селищний голова переконує: він на місці і сніг краще прибирає, і садочками людей забезпечує. 

«Києву загалом потрібен ліс, а не потрібне селище. Якщо потрібне селище – я б хотів почути, як буде комунальна служба працювати? Мені сьогодні громада довірила цим займатися. І я маю якщо агітувати туди, то маю розуміти, куди своїх земляків відправляю. Дорога як буде лататися, як буде надаватися в різних сферах різні послуги. Якщо поїхати на стару Дарницю – в нас ситуація краще», – говорить Даніш. 

На питання про проблему транспортну, про яку говорила жителька багатоповерхівки Ілона та до якої апелював нещодавно в промові про приєднання до Києва смт Коцюбинського міський голова столиці Віталій Кличко, Даніш відповідає так:

«Питання колапсу транспортного як вирішується – тільки за рахунок розширення дороги. Розширення – треба зачепити трохи лісу. Гармошка тролейбус до нас не поїде – тут немає куди йому розвертатися. У нас селище розділене на 2 частини залізницею. А через залізницю навіть маршрутка не має права переїжджати».

Розширення меж столиці – світова практика

За ідеєю Генерального плану Києва велике місто має не стільки поглинути навколишні населені пункти, скільки об’єднатися для якісного функціонування. Це побудова логістики, регіональних об’єктів інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури, – каже Сергій Петрик.  

«Для збалансованого розвитку Києва та суміжних територій у генплані пропонується сформувати Асоціацію «Київська агломерація» у формі добровільного співробітництва прилеглих територіальних громад із спільним транспортним каркасом та важливими інфраструктурними об’єктами спільних інтересів. Це є розвиток крупного міста-центру   та  прилеглих поселень».

За подібним принципом ростуть міста-столиці у розвинутих країнах світу, погоджується народний депутат Олексій Кучеренко.

«Аби змінити межі Києва, слід на законодавчому рівні прописати концепцію великого Києва – агломерації, як у багатьох країнах світу. Як у Мехіко, Лондоні, Великому Токіо. Але слід запропонувати навколишнім населеним пунктам абсолютно паритетні умови, щоб їм було вигідно входити у цю агломерацію, і Києву було вигідно. Бо так історично сталося, що з тих людей, які проживають у околицях, значна частина працюють в Києві, зарплатню отримують в Києві, платять податки в Києві. А потім приїздять до своїх Фастова, Василькова, Броварів, Боярки, Обухова, а там грошей не вистачає на свою місцеву інфраструктуру»,  – говорить Кучеренко. 

Вирішувати долю жителів околиць одним лише рішенням під куполом парламенту, не налагодивши діалогу на місцях – крок реальний, але не демократичний. Адже, якщо Київ розпочне «хазяйнувати» у колишніх містечках та селах, конфліктів не уникнути. Відтак, відповідальність столичної влади, щоб переконати нинішніх противників укрупнення столиці у реальних перевагах нових меж. А ще – конкретними діями довести, що «місцеві князьки» відмовляють мешканців від змін, які навпаки корисні народу.

Підготувала Оксана Тупальська

related posts

Leave a Comment