Главная Новини Чи варто будувати: проблеми та перспективи забудови столиці

Чи варто будувати: проблеми та перспективи забудови столиці

by Марія

Розвинена інфраструктура та транспортна мережа, будинок поруч із лісом, школою та метро – це те, від чого залежить комфорт кожного мешканця мегаполісу.

kiev24.com спробував з’ясувати, чому кияни обирають для життя той чи інший район столиці та які проблеми із забудовою Києва наразі гостро стоять на порядку денному.

Де в Києві жити добре

Найбільш забудованими районами столиці наразі вважають Шевченківський, Подільський, Печерський, Солом’янський і Голосіївський.

Минулого року Шевченківський район очолив рейтинг сервісу «OLX Нерухомість» як найкомфортніший район Києва. Головною перевагою тут називають транспортне сполучення, адже у Шевченківському районі є всі три гілки метрополітену, значна кількість дитсадочків і шкіл, ТРЦ та сквери.

Цікаво, що у 2019 кияни найкращим вважали Оболонський район. Він досі вважається одним із найкращих для комфортного проживання, адже тут доволі розвинена інфраструктура, метро, достатньо наземного транспорту. Також на Оболоні красива природа, озера, відремонтований парк «Наталка», лісова лінія Пущі−Водиці. Тут не так багато новобудов, як у центрі, але є ЖК на будь−який гаманець.

Чудовою транспортною розв’язкою може похизуватися Святошинський район. Крім метро та наземних маршрутів тут також є швидкісний трамвай. Але якщо парків, озер і зелених зон для відпочинку тут багато, то на кількість ТРЦ мешканці жаліються. Розважитися не на природі тут майже ніде.

Найбільше молоді мешкає у Дарницькому районі, мабуть, це більше пов’язано із нижчою вартістю оренди житла. Тут новий житловий фонд і дуже розвинена торгівельно−розважальна інфраструктура, проте для сімей із дітьми справжнім квестом буде влаштувати малечу до дитсадку чи школи. Перенаселення та нестача дитячих навчальних закладів – основна проблема таких мікрорайонів, як Позняки, Осокорки та Харківський.

Нагадаємо, що лідером у столиці за площею є Голосіївський район. У ньому і розвинена інфраструктура, і зелені зони, і високий рівень безпечності, і відносно невелика кількість заторів. Але за статистикою найбільше киян проживають у Солом’янському районі. Солом’янка дуже полюбилась мешканцям Києва за відсутність шуму, зручний доступ до аеропорту та залізничного вокзалу, нявність зелених парків і навіть лижної бази. Але у районі відсутнє метро, тож дістатися центру чи, хоча б, найближчої станції метрополітену, м’яко кажучи, складно, особливо в час−пік через серйозні затори.

Також значна кількість киян живуть у Деснянському районі, на Троєщині, де немає жодної станції метро та неабияк розвинена злочинність. Хоча, якщо порівняти вартість житла в цьому районі з Печерським чи Голосіївським, то пазл складеться у відповідь – далеко не всі можуть дозволити собі розкіш життя у центрі. Правий берег традиційно вважається більш комфортним і престижним для проживання, тому ціни на нерухомість в ньому вищі.

Про престижний Печерськ, мабуть, все зрозуміло і без слів. Переваги центру перераховувати не слід, а недоліки району очевидні – постійні затори та ціни. Звичайно, що школи, ліцеї, дитсадки та гімназії Печерська будуть лише раді прийняти дітлахів, проте вартість навчання в елітних закладах може вдарити по гаманцю. Незважаючи на те, що Печерський район доволі щільно забудований, зелених двориків і зон тут вдосталь. Але з кількістю забрудненого повітря тут, мабуть, жоден сквер не впорається.

У Дніпровському ж районі навпаки – першість за екологічністю по праву належить Русанівці, Воскресенці та Березнякам. Проте водночас район має нерозвинену соціальну інфраструктуру та дещо проблемне транспортне сполучення.

Можливо, навіть, гірша ситуація на Подолі. На масивах Виноградар, Куренівка, Вітряні гори постійно відмічають дуже погані дороги, старі комунікації та нестачу зелених насаджень.

Побачити, в якому районі знаходиться найбільше новобудов, можна на карті ЛУН.

Питання до забудовників

Довжелезні затори, сильне забруднення повітря, нестача місць у школах та дитсадках – із цими проблемами щодня стикається кожен киянин. Чи є це результатом надто щільної забудови столиці, або ж, навпаки, − недостатньої кількості об’єктів інфраструктури у мегаполісі?

Думки містян різняться, проте більшість впевнена в одному: для кожного житлового комплексу вкрай важливо перш за все розробляти проект інфраструктури. Але далеко не всі забудовники виконують свої зобов’язання стосовно цього.
Перш ніж зводити житловий комплекс, забудовнику варто подумати про наявність зручної транспортної розв’язки та навантаження автомобільних шляхів, про комфорт різних верств населення, які можуть оселитися в об’єкті, про рекреаційні зони поблизу та, звичайно ж, про доступність шкіл і садочків.
Якраз проблемою нестачі дитсадків і шкіл внаслідок щільної забудови столиці наразі переймається Київрада.

“Питання до забудовників, які отримують дозволи на будівництво багатоповерхових житлових комплексів, але не виконують свої зобов’язання щодо побудови шкіл і дитсадків”, – коментує Вадим Васильчук, голова постійної комісії КМР з питань освіти і науки, сім’ї, молоді та спорту.

Але поки щодня кількість новобудов у Києві збільшується, а забудовники у будь−який спосіб прагнуть реалізувати свої проекти. Залучивши інвесторів, вони закривають очі на можливі проблеми об’єктів будівництва та на невдоволення населення, яке мешкає поблизу з місцем зведення будівлі.

Ігноруючи навіть, здавалося б, неважливі нюанси, забудовники і не помічають самі, як потрапляють до антирейтингів проблемної нерухомості, обмежуючи міські території незавершеними будівництвами.

Однією з найпоширеніших проблем забудовників вважається перевищення допустимої норми висотності будівель. З цієї причини було припинене будівництво скандальних ЖК “Fresco Sofia” (вул. Гончара, 17-23), ЖК “Жуляни” (вул. Добробутна, 1, 2, 3), Багатофункціональний комплекс (вул. Велика Васильківська, 107-109).

Кому довіряти

За рейтингом порталу «Мінфін» лідерами серед забудовників, що виконують свої обов’язки, у 3−4 кварталі 2020 року стали Київміськбуд і Stolitsa Group. За опитуваннями кияни також вважають компанії КАН Девелопмент, Інтергал-Буд і Saga Development гідними довіри.

Що в Генлані

Самі розробники Генплану в основних положеннях зазначають, що кількість вільних територій, придатних для подальшого розвитку міста, вкрай обмежена. Але, на їхню думку, значна частина територій майже всіх функціональних зон використовується неефективно. Сумарна площа територій, яка потребує реконструкції застарілого житлового фонду, складає на перспективу – 388,5 га. Крім того, обіцяють збільшити територію міста Києва в цілому на 2,715 тис. га. Вона становитиме 85,351 тис. га.

На етап 20 років під житлове будівництво проектом Генплану передбачається освоїти близько 2548,4 га. До 2040 року заплановано зведення більш ніж 28 млн м2 нового житла та прогнозується зростання кількості населення столиці майже на мільйон − до 3,8 млн осіб.

Проектом виділені основні території для житлового будівництва:

  • вільні від забудови території та ділянки в районах житлового масиву Осокорки-Північні, Осокорки-Центральні, в районі житлового масиву Теремки-3, та інших окремих ділянках;
  • на територіях сільськогосподарських підприємств в районах житлового масиву обмеженого просп. Правди, вул. І.Виговського та інших;
  • території існуючого застарілого житлового фонду для комплексної реконструкції в районах вул. І.Виговського, вул. Щербакова, кварталу в межах Лісового проспекту, вул. Мілютенка, вул. Шолом-Алейхема, кварталу в межах вул. Воскресенської, бульв. Перова, просп. Алішера Навої та інших;
  • території промислового та комунально-складського призначення, які змінюють функціональне призначення;
  • ділянки спеціального призначення, які змінюють функціональне призначення, в районах вул. М.Максимовича, біля селища Коцюбинське та інші;
  • реконструкції садибної забудови під багатоквартирну забудову;
  • території існуючої садибної забудови в районах Чапаєвки, Жулян, Биківні, біля с. Троєщина, по вул. Богатирській, вул. Лисогірській.

Але для зведення житлових висоток необхідно більше зелених зон загального користування, щоб показник площ парків був відповідним до населення. І те, що найбільше обурює киян – ці самі парки планувальники збираються створити, зокрема, за рахунок лісів столиці. Перетворення частини лісів та лісопарків на буферні та прокладання магістралей, інженерних комунікацій, споруд призведе до скорочення площі лісів.

Представники Генплану зазначають, що створення буферних парків добре вплине на містян, адже благоустрій у лісах (скамейки, доріжки, міні−магазини, сміттєві баки тощо) дозволять цивільно гуляти парками.

Але в киян інша думка. Це порушить природні умови розвитку лісів: доріжки знищать деякі рослини, ліхтарі заважатимуть тваринному світу, а магазини швидко перетворяться на місцеві наливайки. А якщо у лісах будівництво неможливе, то вже у парках можна будувати рекреаційні об’єкти.

Фото: Рух ЧЕСНО

Такі проблемні зони, що потрапили до Генплану, дослідила Українська правда.  Серед них Біличанський ліс, Протасів Яр, Кловський схил, озеро Глинка, парк “Почайна”, зелена зона біля будинку хореографа Раду Поклітару тощо.

Що ж переможе: громадський захист лісів чи прагнення розробників Генплану до «цивільності» та збільшення територій – побачимо незабаром. Поки проект Генплану до 2040 року не затверджений і перебуває на етапі розробки.

Підготувала Марія Чайка

related posts

Leave a Comment