Главная Новини Нав’язані цінності

Нав’язані цінності

by admin

Бабуся – це не тільки безпечна локація, куди можна здати онуків, а й три-чотири виборчі кампанії в парламент або міську раду, які можна провести за одним сценарієм.

Любов депутатів до бабусь – вона як в юні роки і самих депутатів, і самих бабусь. То абсолютний холод і ігнорування, то пристрасть, від якої навіть Фон Трієр в захваті опадає з попкорном в крісло

Однак чи замислювався хто-небудь, що стоїть за світлинами депутатів з бабусями? Скільки розбитих сердець – за цими посмішками? І наскільки глибоко засіла в нас політична геронтофилия?

“Мої смаки – доволі специфічні …”

Зараз складно сказати, хто перший почав. Але точно відомо, хто практично легалізував в Києві цю заборонену любов. Саме Леонід Черновецький зірвав покривало сорому з тодішніх міських властей. За мірками бабусь – справжній мачо. Шлях до серця бабусі лежав через шлунок.

Мер роздавав пайки, він ще й співав – він їх розважав. Поки онуки ділили бабусину квартиру в столиці, майже не навідуючись до неї, справжній політичний альфонс Черновецький буквально прописався в її серці. Гречка і “Любимая моя” зробили свою справу. Бабусі віддалися Черновецькому на виборах. І були готові зробити це знову, якби він не “полетів, але обіцяв повернутися”.

Побічний успіх цих відносин – кар’єра Олеся Довгого (бабусин Оскар за кращу роль онука) і деяких членів молодої команди Черновецького, які до сих пір працюють в Київраді.

Люблят одних, сплять – з іншими

Велика і невелика політика давно зрозуміли: на пенсії зайнятися особливо нічим, нікому особливо не потрібний, ніхто надто не звертає на тебе увагу. І саме пенсіонери десятиліттями складають кістяк виборців по всьому світу. Кандидати дають їм бажане – значимість, місію, інтерес до їхнього життя. Озирніться навколо: Трамп, Брекзіт, практично всі українські вибори – успіх партій грунтується на увазі до людей похилого віку. Навіть у Слуги Народу значна частина електорату в’яже, як хурма, і обирає лавочки замість коворкінга. Що говорити про справжніх професіоналів-бабусологів.

Причому, у випадку з Київрадою це набуває по-справжньому збочених форм, якщо стежити за фотоальбомами народних обранців. Намагаючись задовольнити всі переваги виборця – вони спершу показують фотографію молодої дружини, потім атакують якимись неприродніми сімейними портретами, після чого вивалюють на глядача тонни зображення себе з бабусями.

Підсвідомість запам’ятала, що цей точно дбає про людей похилого віку. Втім, головне – у самих пенсіонерів вже виробився рефлекс: реагувати саме на такі новини і таких кандидатів.

Де бабки?

Столичних депутатів цікавлять саме бабусі. Чи не дідусі. Якщо порівняти увагу, яку надають сивочолим виборницям, і ту, що дістається сивочолим виборцям, співвідношення буде 70/30, не менше.

В чому секрет? У менталітеті і історичних особливостях. Виявляється, в момент настання пенсійного віку в пострадянських сім’ях часто відбувається зміна ролей. Чоловік, який був більш активним в кар’єрі і громадській діяльності раніше, тепер частіше буквально йде на спочинок, і на перших ролях опиняється саме жінка. Він же покірно чимчикує за нею, в тому числі і на виборчі дільниці.

Ви все ще сумніваєтеся в актуальності бабусь сьогодні?

Подивіться, які фракції становлять більшість у нинішній Київраді, і подивіться, хто в меншості. Що дала “Голосу” пропаганда сучасних технологій в державних процесах? Скільки бабусь вміють користуватися смартфоном? Отож бо. А тепер погляньте на Європейську Солідарність. Християнська демократія. Просто і зрозуміло. Ще й лідерка – вочевидь проходить по всім “бабусиним” інтересам. Не “молодиця”, у чоловіка “хороша робота”. Була. Найголовніше – всі ЗРОЗУМІЛО. Шкода, ОПЗЖ цього разу цуралися бабусь. У них завжди такі яскраві пенсіонерські програми були.

Я – Годзіла! Ти – японець “

Можна скільки завгодно кричати молоді “сховай бабусин паспорт”, але очевидно одне. Жодне з молодих (молодших за бабусь) поколінь ще й близько не доросло до бабусиної активності і цілеспрямованості. І найближчі вибори – куди б і кого б ми не обирали – знову зроблять бабусі. Поки онуки намагатимуться після її пиріжків влізти в завужені джинси.

І жоден політичний експерт не передбачить нічого позачергового так само точно, як раптова демонстрація любові депутатів до бабусь. Адже в українській політиці колишніх бабусь не буває.

related posts

Leave a Comment