Temperature icon

+21, ясно

Затори: 1

dollar

27,19

euro

32,03

btc

$32 401,80

Новини

Мертві бджоли

10 Травень 2021, Марія

Мертві бджоли

Пандемія вплинула на Київ більше, ніж можна побачити на перший погляд. Усі ці зачинені збанкрутілі кафешки й дрібніші бізнеси, уся понівечена інфраструктура і паралізовані колись абсолютно доступні послуги, навіть медицина в агонії – все це дріб’язок на тлі справжніх оборудок. У бізнесі ритуальних послуг. Який мало чим відрізняється від роботи забудовників. 

Ховати у Києві завжди було прибутково. А земля, удобрена кістками, традиційно – заділ для будівельної ділянки. Сучасні Нивки – кладовище Дегтярів, Телевежа – Лук’янівське кладовище, Татарка на Йорданському цвинтарі, Корчуватський могильник, Бессарабка, Сирець, Позняки з Осокорками, Солом’янське кладовище – під будівлею Апеляційного суду, до речі. Велич Києва значною мірою тримається на трупах. Це і кістки, і мертві душі на виборах. 

Так вже склалося історично, що навіть після життя кияни відпрацьовують.

Ще й до пандемії кладовища були переповненими. Із початком пандемії – як би це цинічно не звучало – місць різко знадобилося більше. 

“Майже в усіх населених пунктах передмістя Києва є закриті для поховань кладовища, а ресурси відкритих цвинтарів майже вичерпані, їх потрібно розширювати” – писала “КиївВласть”.

“Їх потрібно розширювати” означає цілу послідовність дій – все що бодай якось може принести гроші. Вибір місця, планування могил, санітарні норми, причому все це – виходячи ще й з нормативів кожного конкретного регіону. Додайте сюди вже традиційну торгівлю місцями на цвинтарі і вийде бюджет невеличкого містечка.  

Хоча починається все з Державних будівельних норм України.

А от хто може побудувати цвинтар чи крематорій? Найчастіше – це комунальне підприємство при місцевій владі. 

Але так само часто – КП, яке займається цвинтарями, перетворюється на бізнес, який не тільки суворо зачинений від сторонніх перевірок і поглядів, але й жорстко охороняє свої БІЗНЕС ІНТЕРЕСИ. 

Не вірите? Спробуйте під час поховання власноруч здійснити будь-яку з функцій, прописаних у прейскуранті. А коли у травні кияни чимчикують до могилок на поминальні дні – ритуальна служба відкриває “сезон”. От тільки на відміну від Затоки, відпочивальники тут не міняються, а всі навколо – постійно працюють. Ще б пак – у переліку задач СКП “Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування не тільки власне організація поховання і ритуальні послуги. 

Окремо у комунального підприємства, яке опікується усіма кладовищами у Києві прописана ще одна дуже важлива і гнучка функція: 

“надання нових місць для поховання померлих на частково закритих кладовищах міста”.

Без уточнень. Але… що буде, якщо КП, у підпорядкуванні якого 29 діючих цвинтарів, почне “надавати нові місця” ще й на “частково закритих”. Давайте порахуємо: 100 ділянок під могилки під Києвом ще два роки тому намагалися купити за мільйон доларів.

Це виходить 10 тисяч доларів за ділянку. Логічне питання – чому так дорого? Адже рідко хто платить стільки за одне поховання. Це питання, так би мовити, багатошарове. Власне, як і кожна могилка. Ви ж не думаєте насправді, що в одну могилу кладуть одну людину? 

І додамо на кожного небіжчика:

  • оформлення поховання,
  • замовлення  домовин, вінків, катафалків
  • надання місць для поховання,
  • розширення місць,
  • резервування, перепоховання, 

Навіть, якщо взяти не 10 тисяч за опт, а більш традиційну тисячу доларів. Пандемія мимоволі принесла одному Київському КП скільки тисяч? 

Помножити на 29 чинних і десятки закритих цвинтарів по всій столиці? 

Підготував Єгор Чорній

Читайте також:

На Київщині почали вакцинувати трудові колективи