Главная Політика Григорій Маленко: “Мій вибір – результат”

Григорій Маленко: “Мій вибір – результат”

by Богдан

Друзі, 1 грудня 2020 року я склав присягу депутата Київської міської ради. Перший місяць в новому статусі приніс чимало викликів. Це і розподіл в комісіях, і підготовка перших проектів рішень, а ще надскладний бюджетний процес.

Якщо відверто, то робота депутата місцевої ради дуже відрізняється від того, як це може виглядати зі сторони. Вона потребує значних ресурсів: часу, енергії, стресостійкості. Якщо дуже спростити, то мірило ефективності депутата — це ухвалені рішення. Часто дуже складні рішення, які народжуються в годинах читань матеріалів, дискусій з колегами чи опонентами, власних роздумів. У всьому цьому дуже легко загубити не тільки сенс свого перебування в якості депутата, а і взагалі себе.

Я уже помітив, що для низки людей, котрі пішли в політику (деякі дуже досвідчені) сам процес і став головним сенсом. Більше того, суспільство часто толерує цю підміну: коли емоційна вистава важливіша за реальний результат для міста, громади, людини особисто. Або, коли експерти з балаканини у фейсбуці — маніпулюють, підміняють поняття і заради хайпу паплюжать гарні ідеї і наміри, відкидають їх впровадження на кілька років уперед. І ми всі втрачаємо критично важливий час для змін. І постає питання, що є головним для політика? Аби не знесло за борт вітром політчиноі боротьби та доцільності? Моя особиста відповідь на це: КІНЦЕВИЙ РЕЗУЛЬТАТ.

«Те, що лишається на табло», як казав легендарний тренер «Динамо» Валерій Лобановський. Тому я вирішив, що головне, чим буду керуватися — це результат, який я зможу досягти особисто, та як член команди фракції Голос Київраді. Під результатом маю на увазі конкретні речі, які залишаться в Києві після нашої каденції. Знаю що для багатьох шлях важливіше результату, що для когось процес не менш важливий за результат, що багато чого залежить від контексту і вибір між власними переконаннями і вікном можливостей — це складно. Але кожен обирає сам.

Мій вибір — результат. Цей пост я пишу в тому числі і собі, щоб повертатись до нього. Щоб не загубити себе по дорозі і пам’ятати, навіщо я тут. Лишаюся самим собою і завжди відкритий до конструктивних пропозицій та діалогу, як і вся наша команда Голос. Київ.

related posts

Leave a Comment