Temperature icon

-6, хмарно

Затори: 1

dollar

28,20

euro

31,80

btc

$33 979,70

Новини

Коли побудують Музей Революції гідності у Києві? СПЕЦПРОЕКТ

07 Грудня 2021, Олеся

Коли побудують Музей Революції гідності у Києві? СПЕЦПРОЕКТ

Нині свої виставки Музей Революції гідності проводить у приміщеннях інших музеїв. Наприклад, у музеї ім. Гончара. Тоді як власне приміщення не будується, своїх виставкових площ немає.  Проект «Штурм пагорба» для Музею отримано за результатом Міжнародного відкритого архітектурного конкурсу, проведеного за дорученням Кабінету Міністрів ще у 2018 році. Переможці – архітектори Ян Кляйгус і Йоганнес Кресснер із берлінської компанії Kleihues + Kleihues. Вони розробили проект та подарували українцям. Будівля Музею Революції гідності має стати одним з трьох осередків комплексу: Меморіал Героїв Небесної сотні, Музей Майдану та Дім свободи.

У МУЗЕЇ – ЧЕКАТИ ГОТОВІ

Розпочати реалізацію проекту впродовж років не могли через недосконалість законодавства з публічних закупівель і нерозвиненість в Україні практики архітектурних конкурсів. У Національному музеї Революції гідності не могли оголосити конкурс на розробку проекту та залучити іноземців до реалізації проекту.

На запитання про те, чому досі не почалося будівництво приміщення музею, Ольга Сало, заступник генерального директора Національного музею Революції гідності з розвитку та культурно-просвітницької роботи Національного музею Революції Гідності відповіла, що подібні проекти в усьому світі створювалися не в один день:

«Наразі розблокований процес будівництва Музею. Будівництво меморіалу і надалі заблоковано. Музей ми плануємо будувати. Зараз це на етапі пошуку підрядника для розробки проектно-кошторисної документації. Це тривалий процес. Ми наступного року плануємо отримати цю документацію і почати фізичне спорудження стін, фундаменту, даху майбутнього музею. Було багато дорікань, що уже 8 років, а музею ще нема. Але світова практика музеєфікації гарячої історії показує, що 8 років – це не критичний час. І більшість музеїв з’являлись дещо пізніше.  Це складна будівля. Так, як ми плануємо Музей Революції Гідності – який має складатися і з дослідницького центру, і з окремого відділення дому свободи – це багатофункційний простір», – сказала Ольга Сало.

Заплановано, що Дім свободи буде третьою складовою меморіалу, в якому проводитимуться публічні заходи, зокрема до роковин і державних подій, освітні та мистецькі події, просвітницькі експозиції та екскурсії. Дім свободи буде розташований у будівлі музею. Це буде та частина комплексу, яка не матиме негативних конотацій трауру чи скорботи, а буде майданчиком для рефлексій щодо загроз і ризиків демократії, цінностям свободи й гідності.

Дійсно, про тривалість будівництва можна навести приклад появи музеїв у таких країнах: Музей історії польських євреїв Полін – близько 20 років, Музей Варшавського повстання – 21 рік, Європейський центр Солідарності (Ґданськ) – 16 років, Музей 9/11 (Нью-Йорк) – 13 років.

Вочевидь, згадуючи закордонний досвід будівництва музеїв, Ольга Сало враховує контекст тривалих дискусій та пошуку шляхів реалізації основних ідей і меседжів. В контексті Музею Майдану, обговорення уже відбулося, як і залучення великої кількості експертів. Про це у блозі на Радіо свобода сказала керівник програм Центру досліджень визвольного руху Ярина Ясиневич.

«Хто вболівав за постання Музею і Меморіалу, не просто долучились до дискусії, якими вони мають бути, але й вплинули на результат: внесли свої пропозиції, які з постанням реальної інституції були поставлені як завдання до реалізації. Відбулася низка публічних дискусій, заходів, організованих за участі ініціативи «Музей Майдану / Музей свободи». Насамперед, мова про «Terra Dignitas / Територія Гідності» – конкурс ідей на пошук рішень щодо меморіалізації подій Революції гідності. Упродовж пів року тривало відкрите громадське обговорення. Загалом за час проведення конкурсу до обговорень було залучено понад 1650 учасників. Близько сотні людей працювали над конкурсною процедурою в різних сферах: архітектори, дослідники, соціологи, перекладачі, поети, історики тощо. У голосуванні взяли участь близько 10 000 українців», – сказала Ясиневич.

Сьогодні, коли на рівні проекту концепцію обрано – проблема за практичною реалізацією.

ТЕНДЕР НА РОЗРОБКУ ПРОЕКТУ ПРОВЕЛИ З ДРУГОГО РАЗУ

«Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції гідності» засновано у 2015 році. Всі ці роки тривають суперечки щодо того, яким має бути Музею гідності. А деякі з них розглядають суди, зокрема, і щодо ділянки, виділеної під будівництво.

У вересні 2017 року Київрада надала в користування Музею земельні ділянки навпроти готелю «Україна», вздовж Алеї Героїв Небесної сотні та навпроти верхнього виходу зі ст. м. «Хрещатик». На останній ділянці планують спорудження Музею Майдану. Грошова оцінка земельних ділянок, переданих у користування музею, складає майже 300 млн грн. 

У 2019 році Верховна Рада внесла зміни до законодавства та унеможливила передачу майбутнього меморіального та музейного комплексу в оренду або його придбання для комерційних цілей.

У травні 2021 році німецьке архітектурне бюро Kleihues + Kleihues, яке виграло конкурс з розробки проєкту Музею Майдану. Тоді було підписано угоду між Національним музеєм Революції гідності та архітектурним бюро Kleihues + Kleihues. Іноземці, враховуючи перешкоди, пов’язані з тендерними процедурами, безоплатно передали Україні авторські права на його реалізацію.

Переможець не міг почати реалізацію свого проекту, бо замовник – Мінкульт – не виплачував премію до кінця 2020 року. Додатковими перепонами були вимоги українського законодавства про наявність в іноземному бюро відповідностей до українських державних вимог, а також сертифікації в українських регуляторних органах. Це були непомірно довгі за часом та виснажливі вимоги для німецьких архітекторів. Архітектурне бюро спочатку запропонувало продати ліцензійні права на проект за 900 тис. євро, а потім – передало безкоштовно.

Тендер на розробку проекту будівництва Музею було оголошено у вересні 2021 року. Проте його визнано таким, що не відбувся, на підставі Закону «Про публічні закупівлі». Причина – уряд видав розпорядження про перерозподіл і зменшення видатків за програмою 3801280 «Будівництво об’єктів загальнодержавного значення у сфері культури» на загальну суму 34 млн гривень вже після оголошення закупівлі щодо проєктування будівлі Музею Революції гідності (хоча очікувана вартість була оголошена 54 млн грн). Тому Музей як замовник мав право визнати тендер таким, що не відбувся, через скорочення видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт чи послуг.

Аукціон було вдруге оголошено 8 листопада 2021 року. Вже наприкінці листопада аукціон на виконання робіт із розроблення проектної документації виграла компанія ТОВ «ОСНОВА-СОЛСИФ». Вартість робіт – 49,3 млн грн. (дешевше за пропозицію, що складала 54,6 млн грн). https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-11-08-012307-b

«Ми маємо пропозицію німецької команди, концептуальну ідею, як має виглядати музей, що має бути всередині. Наступний крок – це проєктування самого музею, що передбачає три стадії. І зазвичай це триває близько року. Ми сподіваємося, що на кінець наступного року ми матимемо проект, затверджений експертизою, і зможемо або наприкінці 2022 року, або на початку 2023-го розпочати підготовчі будівельні роботи», – розповів генеральний директор Національного музею Революції гідності Ігор Пошивайло. 

БУДІВЕЛЬНОГО ПІДРОЗДІЛУ В МУЗЕЇ НЕМАЄ

Голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович нагадав, що на сьогодні будівництво безпосередньо на території меморіалу заблоковано, бо тривають розслідування вбивств, які відбулися на Майдані.

«На територію меморіалу допоки накладені арешти, що пов’язано з розслідуванням убивств на Майдані, і поки тривають суди, прокуратури ці арешти не зняла. Однак, що стосується будівництва на земельній ділянці під музей, то це можливо робити», – сказав Дробович. 

Продовжуючи тему, Ярина Ясиневич повідомляла, що після завершення слідчих дій у справах Майдану і зняття арешту з ділянки, меморіал може постати за пів року.

«Всі проектувальні роботи виконано, основна частина матеріалів чекає свого часу на складах і сотня ошатних лип для алеї – у розсаднику. Але, через заборону Генпрокуратури в інтересах слідства, неможливо завершити будівництво. Водночас – слід прозвітувати про спорудження Меморіалу. Як розв’язати цю колізію мають вирішувати у Міжвідомчій робочій групі із залученням Уряду, Генпрокуратури, Українського інституту національної пам’яті та представників громадськості», – розповіла Ясиневич.

Дробович також додав, що підготовкою технічних завдань займався здійснює колектив музею, не маючи окремого будівельного підрозділу, профільного заступника, фактично виконуючи функції замовника.

«Це дуже велика і важлива робота, і вона теж займає багато часу. І я сподіваюся, що вже наступного року ми матимемо проєкт будівництва музею», – зазначив голова УІНП.

Після отримання проектної документації будівництва Музею Майдану, її потрібно погодити й отримати всі державні експертизи, передовсім, містобудівні, тому що Майдан і прилеглі території є пам’яткою місцевого значення та буферною зоною ЮНЕСКО. 

Враховуючи складність очікуваного проекту, очікують, що тривалість безпосередньо будівництва складатиме від 3 до 5 років.  За задумом архітекторів, у будівлі Музею будуть такі основні складові: місце національних комеморативних заходів, постійна експозиція, простір для тимчасових виставок, дитячий музей, фондосховище та кіноконцертна зала-лекторій, дослідницький центр, медіатека, Дім свободи. Будівля Музею на вершині пагорба символізуватиме вирішальний момент штурму цієї висоти 20 лютого 2014 року та розвиватиме цей лейтмотив у концепції споруди, сходження на вершину якої буде можливе зовнішнім пандусом довкола стін – як продовження меморіального шляху алеї.

КОШТИ ЗАКЛАЛИ У ДЕРЖБЮДЖЕТІ НА 2022 РІК

У 2021 році на спорудження трьох основнни осередків комплексу: Меморіал Героїв Небесної сотні, Музей Майдану та Дім свободи було виділено з держбюджету кошти авансом у сумі 111 млн грн.

Тоді керівництво музею пообіцяло надати детальний господарчий та правовий звіт наприкінці 2021 року стосовно авансу, а генеральний директор Національного музею Революції гідності Ігор Пошивайло казав, що проект Меморіалу пройшов усі етапи державних експертиз і впродовж пів року готові до завершення його реалізації. Строки трохи коротші за ті, які називають нині, але як тоді, так і тепер існують проблеми зі зняттям арештів на ділянку, де має розташуватися Меморіал Героїв Небесної сотні.

Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко назвав напрямок серед пріорітетних витрат на розвиток культури та спадщини у бюджеті на 2022 рік.

«Для реалізації планів Українського інституту національної пам’яті бюджетом передбачено 167,3 млн грн. Сума враховує заходи з реалізації державної політики у сфері відновлення та збереження національної пам’яті, забезпечення діяльності Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції гідності та Галузевого державного архіву», – повідомив Ткаченко.

Варто нагадати, у лютому 2021 року Олександр Ткаченко анонсував, що будівництво Музею розпочнеться вже цього ж року. Та нагадав, що Кабмін погодив 5-річний план заходів із вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні. Верховна Рада – тоді ж проголосувала за постанову, якою підтверджує Революцію Гідності «одним із ключових моментів українського державотворення та виразником національної ідеї свободи».

За умови своєчасного фінансування та відсутності перешкод, за 5-6 років музей побудувати можливо, переконана експертка, керівник програм Центру досліджень визвольного руху Ярина Ясиневич.

«Загалом підготовка всієї проєктно-кошторисної документації, включно з дослідженнями ділянки, проходженням держекспертиз тощо – займе близько двох років. Паралельно заплановано роботу над експозицією. В разі системного фінансування, Музей міг би відкритись для відвідувачів у 2026–2027 роках», –сказала Ясиневич та нагадує про великий обсяг роботи, який вже нині реалізовується Музеєм та для якого важливо мати власне приміщення:

«Наразі з публічного простору, куди можна запросити відвідувачів, у музею є понад 100 квадратних метрів простору у Будинку профспілок та невеличкий простір Бібліотеки і мистецької галереї (яка ще на етапі запуску) на вул. Липській, 16.. Двічі на рік – загальноукраїнські соціальні кампанії (вулична реклама та відеоролики для ТБ), щорічний науковий форум, комеморативні проєкти «Відзнаки Героїв» та «День народження Героя», організація щорічних відзначень Дня Гідності і Свободи та Дня Героїв Небесної Сотні на загальнонаціональному рівні, видавничі проєкти…»

Музей Революції гідності проводить по кілька заходів щотижня – щоденні екскурсії, вуличні виставкові проекти та мандрівні виставки на партнерських майданчиках – розповідають про події, які назавжди змінили долю українського народу.

Підготувала Оксана Тупальська

Читайте також:

Верховна Рада повертається до роботи